Зібрали для вас добірку всього найважливішого, що напрацювала Комісія впродовж березня.
Про Український правопис
Головне! Після ухвалення Кабінетом Міністрів України постанови від 27 березня 2026 року № 398 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437» 28 березня набрав чинності стандарт державної мови «Український правопис», затверджений рішенням Комісії від 1 березня 2026 року № 47. Текст цього стандарту опублікований на офіційному вебсайті Комісії.
Відтак єдиний офіційний текст правопису є обов’язковим для застосування в законодавстві, офіційному документообігу, офіційних перекладах, освітніх і наукових текстах тощо.
Український правопис спільно з Комісією опрацювала робоча група, до складу якої увійшли науковці Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Інституту української мови НАН України, Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Зміни, внесені до Українського правопису в 2026 році, мають винятково редакційно-технічний характер і не вплинули на правописні правила. Єдина зміна стосується уживання великої букви у власній назві Збройні Сили України. Тепер ця назва увідповіднена до Конституції України, Закону України «Про Збройні Сили України» й суспільного запиту. У документі уніфіковано структуру, виправлено технічні помилки (одруки, повтори), вилучено з ілюстративного матеріалу назви об’єктів, що стосуються держави-агресора та її союзників, уточнено наголошування окремих слів і словоформ в ілюстративному матеріалі, уточнено формулювання деяких частин без зміни норми, а також доповнено текст підрозділом «Український алфавіт».
З коментарями щодо затвердження стандарту державної мови «Український правопис» 3 березня на Українському радіо виступила член Комісії Данута Мазурик, 4 березня на Радіо «Культура» та Радіо «Хартія» – Голова Комісії Юлія Чернобров.
Комісія планує подальшу роботу з Українським правописом із метою його вдосконалення та вирішення проблемних питань у ньому.
Про іспит на рівень володіння державною мовою
У березні Комісія забезпечила 4570 місць у 51 уповноваженій установі для складання іспитів на рівень володіння державною мовою.
За результатами складених іспитів у березні Комісія видала 3 533 державні сертифікати про рівень володіння державною мовою особам, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, а також 24 державні сертифікати особам, які мають намір набути громадянство України. Підтвердили рівень вільного володіння державною мовою 2 677 осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.
Відмовлено у видачі державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою 33 громадянам України, а також 2 іноземцям.
Комісія забезпечила 5070 іспитових місць у 53 уповноважених установах для складання іспиту у квітні 2026 року. Реєстрація відбувається на іспитовій платформі https://exam.mova.gov.ua/
Упродовж березня Комісія провела 10 засідань, де розглядала питання українського правопису, напрацювання стандартів державної мови, взаємодії з уповноваженими установами, іспиту на визначення рівня володіння державною мовою, зокрема: встановлення результатів складання іспиту, розгляд скарг, зміна повноважень інструкторів та екзаменаторів Комісії, інші питання. За підсумками засідань ухвалено 37 рішень, з якими можна ознайомитися на офіційному вебсайті Комісії.
Про інші справи Комісії
У березні Комісія призначила уповноваженою установою Чорноморський національний університет імені Петра Могили.
2 березня Голова Комісії Юлія Чернобров та член Комісії Ольга Новікова взяли участь у публічному заході «Мова гідності: створюємо Державний стандарт безбар’єрної мови», який відбувся за ініціативи Радниці-уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної та Міністерства культури України. Захід продовжує ініціативу Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» і присвячений запровадженню стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності». Стандарт охоплює близько 100 термінів у сфері доступності та рівних можливостей для людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок, нейровідмінних людей та інших груп, що стикаються з бар’єрами.
3 березня на запрошення Вищої школи публічного управління члени Комісії взяли участь у презентації нової програми підвищення кваліфікації «Комунікація безбар’єрності на публічній службі». Голова Комісії Юлія Чернобров зазначила, що Комісія є активним учасником створення безбар’єрного простору й забезпечує рівні права для складання іспиту на рівень володіння державною мовою для всіх претендентів, зокрема для осіб з інвалідністю.
12 березня Комісія винесла на громадське обговорення проєкт І редакції стандарту державної мови «Термінологія у сфері кібербезпеки». Потреба в стандартизації викликана неоднозначним трактуванням понять зі сфери кібербезпеки, випадками вживання іншомовних термінів за наявності українських відповідників у національному законодавстві, у перекладах міжнародних термінів, наукових працях й офіційних документах органів державної влади в Україні. Напрацьований стандарт призначений створити несуперечливу та стандартизовану систему термінів кібербезпеки, сприяти внормуванню використання термінології кібербезпеки та кіберзахисту іншомовного походження.
16 березня Голова Комісії взяла участь у ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Українська мова як іноземна в Польщі». Юлія Чернобров зазначила, що повноцінне входження України в європейський освітній простір вимагає запровадження іспитів з української мови як іноземної (УМІ). Комісія вже проводить іспит на рівень володіння державною мовою для набуття громадянства, який, по суті, є іспитом з УМІ на рівень В1. Цей досвід має стати фундаментом для запровадження сертифікації з української мови як іноземної в Україні і за кордоном.
18 березня члени Комісії Ольга Гриценко, Наталія Мазур та Катерина Пономаренко взяли участь у пресконференції «Чому вживання фемінітивів має значення». Вони зазначили, що процес фемінітивізації мови потребує часу для природного становлення норми. Послідовна співпраця мовознавців, представників громадського суспільства й державних органів може сприяти формуванню виваженого підходу до позначення осіб жіночої статі за посадою, професією, званням, унормувати мовотворчість, сприяти вільному й системному збереженню та розвиткові мови.
19–20 березня Голова Комісії Юлія Чернобров провела зустрічі з курсантами та студентами Одеського державного університету внутрішніх справ. Вона розповіла про особливості функціонування української мови як державної в умовах воєнного стану та євроінтеграційних процесів, ключові аспекти роботи Комісії, дотримання стандартів державної мови й вимоги до рівня володіння державною мовою для державних службовців тощо. Голова Комісії наголосила на тому, що «…якою мовою говорить державний службовець, тій державі він і служить».
30 березня Голова Комісії Юлія Чернобров прокоментувала набрання чинності стандарту державної мови «Український правопис» в ефірі випуску новин на Суспільному.
Як завжди, все найголовніше в інфографіці.
