Огляд новин Національної комісії зі стандартів державної мови
Головне! У вересні Комісія забезпечила 4770 іспитових місць для складання іспиту на рівень володіння державною мовою в 50 центрах іспитування уповноважених установ.
На жовтень Комісія запропонувала претендентам 5030 іспитових місць для складання іспиту. Реєстрація відбувається на іспитовій платформі https://exam.mova.gov.ua/.
У вересні Комісія провела 8 засідань, де розглядала питання, пов’язані з напрацюванням стандартів державної мови та процедурою складання іспиту на визначення рівня володіння державною мовою, зокрема: встановлення результатів складання іспиту, відмова у видачі державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою, призначення та діяльність уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів та перевірку й оцінювання їх результатів, розгляд скарг щодо результатів іспиту, внесення змін до розпорядчих документів Комісії тощо. За підсумками засідань ухвалено 39 рішень, з якими можна ознайомитися на офіційному вебсайті Комісії.
За результатами складених іспитів Комісія видала 3412 державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою особам, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, а також 9 державних сертифікатів особам, які мають намір набути громадянство України. 2710 осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, підтвердили рівень вільного володіння державною мовою.
Відмовлено у видачі державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою 61 особі, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, а також 2 особам, які мають намір набути громадянство України.
Комісія призначила уповноваженими установами, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів, Український державний університет науки і технологій та Одеський державний університет внутрішніх справ.
Реагуючи на актуальні звернення громадян щодо процедури підтвердження рівня володіння українською мовою, зокрема щодо можливості обміну раніше виданого посвідчення на сертифікат про рівень вільного володіння державною мовою, Комісія опублікувала відповідне роз’яснення.
Комісія винесла на громадське обговорення 2 проєкти рішень Комісії: проєкт змін до Порядку роботи зі зверненнями громадян та особистого прийому громадян та проєкт змін до Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг. Обговорення відбувається у форматі електронних консультацій із громадськістю. За результатами обговорення схвалені проєкти рішень будуть направлені на погодження із заінтересованими органами відповідно до законодавства.
Комісія затвердила Положення про банк завдань для іспитів на рівень володіння державною мовою та подала його на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
До Міжнародного дня грамотності 8 вересня Комісія провела мовну толоку #ПишімоГрамотноГоворімоЗГордістю. Комісія отримала 148 малюнків із зображеннями українських слів та словосполучень. Понад 10 тис людей долучилися до Міжнародного дня грамотності, перебуваючи не тільки в Україні, а й у Німеччині, Польщі, Латвії, Литві, США, Канаді та Великій Британії.
У Комісії триває робота з напрацювання стандарту державної мови «Термінологія у сфері кібербезпеки». 10 вересня відбулася нарада учасників робочої групи. Основними напрямами дискусії були: підготовка проєкту Стандарту до громадського обговорення; систематизація спеціальної термінології кібербезпеки зі сфери захисту інформації для створення чіткої та логічної структури документа; визначення джерельної бази іншомовних відповідників до українських термінів кібербезпеки з метою адаптації до міжнародних стандартів; надання переваги українським термінам над термінологією іншомовного походження.
В обговоренні взяли участь представники Центру кібербезпеки Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій Національної академії Служби безпеки України, Департаменту кіберполіції Національної поліції України, підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, управління інформаційної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України».
16 вересня члени Комісії взяли участь у тематичній зустрічі «Українська мова в сучасних реаліях державотворення» з відомим українським мовознавцем, доктором філологічних наук, професором, директором Інституту української мови Національної академії наук України Павлом Юхимовичем Гриценком, що відбулася в Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС.
19 вересня відбулася робоча зустріч членів Комісії з Уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською. Голова Комісії Юлія Чернобров детально ознайомила Уповноважену з основними завданнями Комісії, що визначені Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», акцентувала на зміцненні співпраці між двома базовими державними інституціями, які працюють у сфері збереження, розвитку і захисту української мови. Сторони окреслили пріоритетні напрями розвитку співпраці для того, щоб системно та результативно працювати над зміцненням позицій української мови як державної в усіх сферах суспільного життя.
23 вересня відбулася перша з низки робочих нарад з питання виконання вимог Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» та оприлюднення переліку територіальних громад, назви яких потребують приведення у відповідність до стандартів державної мови. З метою ґрунтовного аналізу назв територіальних громад Комісія залучила до консультацій науковців, фахівців у сфері ономастики й словотвору української мови, які констатували значну варіативність у найменуваннях, які вже існують, та висловили міркування щодо потреби й можливості напрацювання єдиної моделі відтопонімного прикметникового словотвору, сформулювали пропозиції щодо внесення правописних виправлень до окремих назв територіальних громад. Співпраця триватиме й надалі.
Комісія у межах виконання завдань Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року розробила загальну короткострокову програму «Мова і влада: грамотність, культура, вправність» для посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Запровадження навчального курсу забезпечує Вища школа публічного управління. Лекторами окремих тем будуть члени Комісії.
26 вересня Голова Комісії виступила з доповіддю на третій сесії Потебнянського колегіуму – лінгвістичної школи Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Юлія Чернобров підкреслила, що саме Комісія має повноваження надавати нормам і правилам статус стандарту, тому наукові напрацювання мовознавців повинні вийти за академічні межі й слугувати основою для нормативних актів на державному рівні. Принципова позиція Комісії полягає у тому, що і науковці, і влада мають системно працювати над звільненням української мови від спотворень радянського часу, відновлювати питомі риси на всіх мовних рівнях і рішуче вимагати їхнього дотримання в усіх сферах – від тексту закону до вуличної реклами. Комісія відкрита до співпраці в розробленні та затвердженні стандартів державної мови, у цілеспрямованому формуванні українського мовного ландшафту як головного атрибута національної безпеки України.
30 вересня відбулося засідання колегії Національної комісії зі стандартів державної мови. Члени колегії та запрошені експерти обговорили питання напрацювання стандартів термінології та перспективи використання штучного інтелекту в роботі центральних органів виконавчої влади.
Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна презентувала роботу над стандартом державної мови «Термінологія безбар’єрності». Ключовим завданням цього стандарту є перегляд застарілої термінології, яка подеколи має дискримінаційні ознаки, формує упереджене ставлення суспільства та може негативно впливати на самоідентифікацію людини. Новий стандарт допоможе унормувати та систематизувати термінологію у сфері безбар’єрності, розширить використання коректної української термінології та усуне суперечності в діяльності державних органів і громадянського суспільства.
Також було презентовано напрацювання стандарту «Термінологія пенітенціарної діяльності». Робоча група вже сформувала перелік основних термінів і працює над визначеннями. Після затвердження стандарт використовуватимуть установи, пов’язані з пенітенціарною діяльністю.
Члени колегії обговорили проблемні питання, зокрема переваги та ключові ризики використання штучного інтелекту в роботі публічних службовців. Експерти Міністерства цифрової трансформації України поділилися корисними інструментами та досвідом застосування ШІ в професійній діяльності.
