Огляд новин Національної комісії зі стандартів державної мови за липень 2025 року
Головне! У липні Комісія забезпечила 3895 іспитових місць для складання іспиту на рівень володіння державною мовою в 42 центрах іспитування уповноважених установ.
На серпень Комісія запропонувала претендентам 3720 іспитових місць для складання іспиту. Реєстрація відбувається на іспитовій платформі https://exam.mova.gov.ua/.
Комісія провела 7 засідань, де розглядала питання, пов’язані з напрацюванням стандартів державної мови та процедурою складання іспиту на визначення рівня володіння державною мовою, зокрема: встановлення результатів складання іспиту, аспекти діяльності уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів та перевірку й оцінювання їх результатів, розгляд скарг щодо результатів іспиту; внесення змін до розпорядчих документів Комісії; зміни до Положення про банк завдань для іспитів на рівень володіння державною мовою тощо. За підсумками засідань ухвалено 41 рішення, з якими можна ознайомитися на офіційному вебсайті Комісії.
За результатами складених іспитів Комісія видала 3292 державні сертифікати про рівень володіння державною мовою особам, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, а також 29 державних сертифікатів особам, які мають намір набути громадянство України. Відмовлено у видачі державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою 55 особам, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, а також 4 особам, які мають намір набути громадянство України.
2625 осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, підтвердили рівень вільного володіння державною мовою.
З метою реалізації завдань Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року 17 липня 2025 року Комісія організувала й провела спільно з Міністерством культури і стратегічних комунікацій та Національною академією наук України круглий стіл із концептуальних питань реалізації мовної політики, який об’єднав експертів від органів державної влади, наукових та освітніх установ. Особлива увага була приділена винятковій ролі ефективної мовної політики в контексті національної безпеки в умовах повномасштабної російської агресії проти України. За результатами обговорення було визначено пріоритетні заходи для консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін у досягненні до 2030 року цілей, задекларованих у Державній цільовій національно-культурній програмі забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя.
Проблеми термінології у сфері безбар’єрності обговорили 18 липня 2025 року члени робочої групи з напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності», зокрема керівник робочої групи – радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, член Національної комісії зі стандартів державної мови Ольга Новікова, інші представники робочої групи. Учасники поділилися результатами роботи й погодилися доопрацювати проєкт стандарту для подальшого громадського обговорення.
25 липня 2025 року відбулася перша робоча зустріч Голови Національної комісії зі стандартів державної мови Юлії Чернобров з Уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською, на якій обговорили питання координації діяльності інституцій щодо вдосконалення механізмів контролю за дотриманням мовного законодавства, напрацювання стандартів державної мови, а також законодавчі ініціативи із запровадження сертифікації з української мови як іноземної.
Формування єдиного термінологійного простору у сфері захисту персональних даних розглянули 29 липня 2025 року під час робочої наради представники Комісії та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Учасники зустрічі погодилися спільно працювати над питаннями стандартизування правничої термінології у сфері захисту персональних даних, зокрема над розробленням термінологійних стандартів у контексті євроінтеграції, системним узгодженням правничої термінології у сфері захисту персональних даних у нормативно-правових актах України, що є необхідною умовою для ефективної імплементації європейських стандартів.
