Наукові дослідження та цифрові технології: новітня історія мовної політики України

17 липня 2025 року у залі засідань Президії Національної академії наук України відбувся круглий стіл з питань реалізації мовної політики, який організувала Національна комісія зі стандартів державної мови спільно з Міністерством культури і стратегічних комунікацій та Національною академією наук України.

З метою консолідації зусиль для результативного втілення стратегічних завдань мовної політики в Україні захід об’єднав провідних експертів – представників органів державної влади, наукових та освітніх установ.

Голова Національної комісії зі стандартів державної мови – модераторка круглого столу Юлія Чернобров наголосила, що в результаті виконання упродовж шести років Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та упродовж одного року Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року стрімко зросла роль української мови. Для того, щоб цей процес був незворотним, усі, хто має стосунок до мовної політики – від міністерства, яке її формує, до органів влади та наукових інституцій, які її втілюють, – мають виструнчити пріоритети та об’єднати зусилля.

Вітальне слово від Президента Національної академії наук України академіка НАН України Анатолія Загороднього виголосив Сергій Пирожков, віцепрезидент НАН України, відзначивши важливість напрацювань науковців Інституту української мови НАН України в галузі удержавлення української мови, соціолінгвістики, діалектології, граматики, лексикографії, лексикології, ономастики, стилістики та культури мови, а також напрацювань Українського мовно-інформаційного фонду НАН України у створенні таких цифрових мовно-інформаційних проєктів, як Державний тезаурус України та Державний інформаційно-лінгвістичний корпус нормативно-правових актів України, їхні досягнення в розробленні систем штучного інтелекту, пов’язані з оборонною проблематикою.

У межах тематичного блоку «Правові засади збереження і розвитку української мови: результати і перспективи» виступили: Олександр Мирончук, заступник Голови Національної комісії зі стандартів державної мови, Ольга Вишневська, заступник начальника Управління державної мови Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Тематичний блок «Фундаментальні наукові дослідження як підґрунтя результативної мовної політики» об’єднав у собі доповіді Володимира Широкова, директора Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, Станіслава Довгого, президента Малої академії наук України, Богдана Ажнюка, директора Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Павла Гриценка, директора Інституту української мови НАН України, Ольги Гриценко, члена Національної комісії зі стандартів державної мови.

У тематичному блоці «Можливості новітніх технологій у реалізації завдань мовної політики» озвучили свої ідеї  Данило Цьвок, керівник WINWIN AI Center of Excellence, Сhief AI Officer Міністерства цифрової трансформації України, Максим Надутенко, завідувач відділу Українського мовно-інформаційного фонду НАН України з доповіддю, Ігор Шевченко, провідний науковий співробітник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та інші учасники заходу.

Учасники круглого столу наголосили на необхідності об’єднання зусиль органів державної влади та академічних установ для досягнення до 2030 року цілей, задекларованих у Державній цільовій національно-культурній програмі забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної.

Особлива увага була приділена важливості ефективної мовної політики в контексті національної безпеки, особливо в умовах повномасштабної російської агресії проти України. Експерти підкреслили, що зростання ролі української мови в усіх сферах суспільного життя має бути постійним, стабільним і незворотним процесом, який потребує як законодавчого врегулювання, так і наукового обґрунтування та технологічної підтримки.

За результатами обговорення було визначено пріоритетні заходи для забезпечення функціонування української мови як державної та способи консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін. Беручи до уваги на велику наукоємність заходів Програми та відповідальність, що покладена на виконавців її завдань і заходів, учасники Круглого столу запропонували:

• скликати узгоджувальну нараду з метою координації вимог та цілей Програми, Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Закону України «Про правотворчу діяльність», Постанови Кабінету Міністрів України № 577 від 17 травня 2024 р. «Про функціонування Єдиного глосарія правових термінів» та інших нормативно-правових актів;
• створити міжвідомчу робочу групу з метою напрацювання нормативних документів щодо Національного електронного корпусу української мови в межах «Національної інтелектуалізованої мовно-інформаційної системи;
• створити дорадчу експертно-консультативну міжвідомчу раду для координації використання матеріальних, кадрових, технологічних та фінансових ресурсів з метою виконання заходів Програми як засобу повноформатного удержавлення української мови та основи мовної ідеології України;
• провести у вересні поточного року Всеукраїнську науково-практичну конференцію, присвячену проблематиці Програми, застосуванню мови в новітніх інформаційних технологіях, засобах штучного інтелекту, контурах інформаційних систем, орієнтованих на вирішення важливих загальнодержавних завдань оборони та національної безпеки, створенню національної системи лінгвістичних ресурсів та відповідної інфраструктури;

розглянути запровадження професійної лінгвістичної допомоги та можливість розвитку ринку мовних послуг.