Безбар’єрність у сучасній Україні: діяльність Комісії щодо забезпечення рівних прав

Безбар’єрність визнано однією з базових цінностей українського суспільства – як в умовах війни, так і на етапі повоєнного відновлення. Держава та суспільство докладають послідовних зусиль для подолання бар’єрів фізичного простору, удосконалення нормативно-правової бази, а також формування усвідомленого ставлення до потреб громадян – осіб з інвалідністю.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Комісія забезпечує всім претендентам, зокрема особам з інвалідністю, рівні можливості для складання іспиту на рівень володіння державною мовою. Проведено низку консультацій із громадськими організаціями, органами державної влади та профільними фахівцями щодо створення системи взаємодії, спрямованої на реалізацію рівних прав і можливостей громадян. Результатом цієї роботи стало розроблення й затвердження Положення про створення спеціальних умов для складання іспиту на рівень володіння державною мовою претендентами – особами з інвалідністю. Для реалізації зазначеного Положення Комісія підготувала відповідні адаптаційні матеріали, записані жестовою мовою та шрифтом Брайля.

У 2025‒2026 роках на запити претендентів – осіб з інвалідністю Комісія віднайшла технічно-організаційні можливості та забезпечила створення спеціальних умов для складання іспиту на рівень володіння державною мовою понад 50 претендентам із фізичними порушеннями, порушеннями слуху, зору та мовлення.

Такі засади безбар’єрності, як взаємоповага, рівноправність, пошанування, будучи давньою традицією українського суспільства, в останні десятиліття стали основою державної політики: відповідні зміни відбуваються в законодавстві, реалізуються в просторі, відбиваються в щоденній комунікації через утвердження й поширення у вжитку виразів поваги до кожної людини.

На сьогодні в українському законодавстві, у перекладах міжнародних актів, у документах органів публічної влади подеколи застосовують суперечливу й невпорядковану термінологію, що стосується сфери безбар’єрного простору, трапляються випадки використання застарілих, дискримінаційних або зрусифікованих термінів, а також іншомовних термінів за наявності українських відповідників. Це зумовило ініціативу з напрацювання першого в Україні стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності», який унормовуватиме терміни та їх визначення у сфері безбар’єрності, усуватиме недоліки й розширюватиме сферу використання української термінології з питань безбар’єрності.

Комісія постійно підтримує ініціативи органів державної влади та інституцій громадянського суспільства щодо створення безбар’єрного простору в Україні. Зокрема, представники Комісії взяли участь у таких публічних заходах: «Комунікація безбар’єрності на публічній службі», «Мова гідності: створюємо Державний стандарт безбар’єрної мови», «Державна політика створення безбар’єрного середовища в Україні. Психосоціальна підтримка ветеранів війни».

Сьогодні Комісія підтримує мистецький проєкт «Безбар’єрність – це коли можеш за словами бачити людину», реалізований у межах ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». Проєкт презентує серію створених українськими митцями ілюстрацій, у яких відображено вплив мовлення на суспільне сприйняття людини. Мета проєкту – утвердження в щоденній комунікативній практиці недискримінаційної лексики щодо людей з інвалідністю, ветеранів та інших груп, які стикаються з бар’єрами.

Пам’ятаймо, що безбар’єрність є важливою передумовою розбудови демократичного, інклюзивного та справедливого суспільства, у якому кожна людина має рівні можливості для повноцінної участі в усіх сферах життя. Послідовне впровадження принципів безбар’єрності сприяє утвердженню людської гідності, соціальної згуртованості та європейських цінностей в Україні.