Сім років чинності мовного закону: як Комісія реалізує мовну політику України

16 липня 2019 року набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а 19 липня 2021 року відбувся перший іспит на рівень володіння державною мовою. Сьогодні, відзначаючи сім років Закону та п’ять років від початку іспитування на рівень володіння  державною мовою, Національна комісія зі стандартів державної мови підсумовує результати за основними напрямами своєї діяльності.

Мережа уповноважених установ і проведення іспитів для громадян України та іноземців 

Ми починали у 2020 році з амбітними мріями про зрослий і зміцнілий статус української мови як державної, який відповідно до Конституції України утверджував новий Закон. Зусилля усієї команди дали результат: іспит запрацював вчасно і показував добру динаміку зростання рівня мовної компетентності наших посадовців. Воєнний стан ускладнив роботу Комісії, але не зупинив іспитування. Частина приміщень уповноважених установ зазнала пошкоджень і стала недоступною, проте в співпраці з органами влади та закладами вищої освіти мережу іспитових аудиторій було відновлено й розширено. Комісія лише за перше півріччя 2026 року запропонувала 27 250 місць для реєстрації, а їх заповнюваність склала 86,55 %.

Письмову та усну частини іспитової роботи перевіряють екзаменатори Комісії, в іспитових аудиторіях кваліфіковану допомогу претендентам надають інструктори. Усі вони проходять спеціальну підготовку в Комісії (тренінги, семінари, інструктажі), а також постійну консультативну допомогу через спеціальні платформи взаємодії щодо оцінювання іспитових робіт та супроводу іспитів відповідно.

Комісія здійснює моніторинг перебігу іспиту в уповноважених установах і продовжує модернізувати процедуру іспиту, зокрема встановила спеціалізоване програмне забезпечення, що додатково захищає процес складання іспиту від стороннього втручання, сприяє підвищенню технічної надійності та прозорості процесу іспитування.

Комісія напрацювала й затвердила нормативні документи, на яких ґрунтується система іспитування на рівень володіння державною мовою для набуття громадянства, удосконалила структуру іспиту відповідно до рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR) й оцінює всі види мовленнєвої діяльності: читання, слухання, говоріння, письмо. За п’ять років іспит успішно склали понад 345 тисяч осіб.

Разом за п’ять років державні сертифікати для виконання службових обов’язків отримали 337 389 осіб, з них рівень вільного володіння підтвердили 280 262 особи; для набуття громадянства України сертифікат отримали 2 377 осіб.

Комісія забезпечує рівні можливості для всіх учасників іспитування, зокрема розробила й затвердила Положення про створення спеціальних умов для складення іспиту на рівень володіння державною мовою претендентами – особами з інвалідністю, відповідно до якого спеціальними умовами для складання іспиту є: безперешкодний доступ претендентів – осіб з інвалідністю до іспитової аудиторії, де відбувається іспит на рівень володіння державною мовою; допомога асистента (за потреби); додатковий час на виконання завдань (за потреби); роз’яснення щодо процедури виконання письмової та усної частин іспиту, оформлені в паперовому вигляді (для претендентів – осіб з інвалідністю з порушенням слуху); зошити із завданнями письмової частити іспиту, надруковані рельєфно-крапковим шрифтом Брайля (для претендентів – осіб з інвалідністю з порушенням зору); аудіотексти (для претендентів – осіб з інвалідністю з порушенням слуху), презентовані жестовою мовою.

Стандарти державної мови

Комісія спільно з науковими та освітніми установами постійно провадить діяльність у напрямі напрацювання й затвердження стандартів державної мови. Зокрема, затверджено «Стандарт державної мови «Українська мова як іноземна. Рівні загального володіння А1–С2», «Стандарт державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону», стандарт державної мови «Український правопис». Триває напрацювання стандартів «Правнича термінологія. Термінологія конституційного права», «Термінологія у сфері кібербезпеки», «Термінологія в галузі охорони здоров’я та соціального забезпечення. Термінологія терапії і реабілітації», «Термінологія пенітенціарної діяльності», «Термінологія безбар’єрності», «Правнича термінологія. Термінне поле з компонентом прав(о)», «Українська мова як іноземна для дітей шкільного віку. Рівні загального володіння А1 – В2», «Термінологія відеоігрової сфери».

Комісія запрошує органи влади, наукові установи, заклади вищої освіти, інші організації, зацікавлені в розвитку галузевих термінологічних стандартів державної мови, до обговорення потреб та співпраці.

Інші напрями діяльності Комісії

Комісія розвиває євроінтеграційний напрям: отримала асоційоване членство в Європейській асоціації екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE) і співпрацює з Європейською федерацією національних мовних інституцій (EFNIL), що наближає українські підходи до мовного тестування до провідних європейських практик; започаткувала співпрацю з Infoterm (International Information Centre for Terminology – Міжнародний інформаційний центр з термінології).

Комісія продовжує роботу щодо виконання частини одинадцятої статті 8 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». За результатами консультацій внесено зміни до Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови. Відповідно до вимог Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» сформовано, затверджено й оприлюднено Перелік територіальних громад, назви яких потребують приведення у відповідність до стандартів державної мови.

У межах реалізації Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року Комісія напрацювала загальні короткострокові навчальні програми для посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, запровадила курси підвищення кваліфікації спільно з Вищою школою публічного управління, розробила низку документів у руслі запровадження змін до правил підготовки проєктів законодавчих актів із метою дотримання стандартів державної мови, постійно співпрацює з науковими установами.

Комісія бере участь у напрацюванні законопроєктів: № 14353 (від 01.05.2026) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення визначення рівня володіння українською мовою»; № 15261 (від 20.05.2026) «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення рівня володіння українською мовою іноземними громадянами» , № 15412 (від 16.07.2026) «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»» .

Сім років чинності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» довели: навіть в умовах повномасштабної війни виважена реалізація мовної політики здатна забезпечувати збереження й розвиток української мови.

Шлях долає той, хто йде! Крізь час, крізь війну, крізь безсонні ночі й тривожні світанки, незважаючи на перешкоди, у дискусіях і суперечках… З друзями й колегами, з критиками й однодумцями, із зацікавленими й байдужими…, але крок за кроком! Скільки всього вже зроблено, а ще більше завдань попереду! Українська мова – наш кордон, наша сила і зброя! Переможемо!