Українська мова в цифрову епоху: шлях до глобального комунікаційного простору

26 травня 2026 року відбулася робоча зустріч Голови Комісії Юлії Чернобров, Уповноваженого із захисту державної мови Олени Івановської з командою Міністерства цифрової трансформації України – керівником із впровадження штучного інтелекту (Chief AI Officer) Романом Кислим та менеджером напряму ШІ Олегом Дубном.

Завдяки потужній спільноті українських IT-фахівців та ініціативам Мінцифри українська мова за низкою параметрів наближається до високоресурсних і поступово посідає належне місце в цифровому просторі. Одним із ключових кроків у цьому напрямі стало розроблення Української національної великої мовної моделі (LLM). Для її створення Мінцифра спільно з компанією «Київстар» зорганізували роботу фахівців за чотирма напрямами – науково-технічним, етико-правовим, культурно-історичним та мовознавчим. Це масштабний проєкт, покликаний забезпечити нашій державі українське технологічне майбутнє.

Юлія Чернобров, яка координує роботу фахівців мовознавчого сектору зазначила, що робота українських філологів є надважливою під час створення LLM, адже саме від якості мовознавчого складника залежатиме, наскільки добре штучний інтелект розумітиме та відтворюватиме багатство української мови. А це мільярди слововживань, мільйони текстів і контекстів, у яких слово розкривається щоразу по-новому та наповнюється різноманітними смислами. LLM має бути українською і за формою, і за змістом.

Створення української LLM – це не лише технологічна інновація, а потужний інструмент зміцнення мовної ідентичності та забезпечення інформаційного суверенітету в епоху штучного інтелекту.

Під час зустрічі представники Мінцифри розповіли про роль даних як основного ресурсу для будь-яких технологічних рішень, провідними партнерами у формуванні яких для LLM стали державні органи, наукові інституції, університети, бібліотеки та інші установи. Стратегічно важливими є діалектні матеріали.

Учасники зустрічі обговорили нагальну потребу переведення традиційних паперових баз даних у цифровий формат, створення електронних лексичних картотек і корпусів текстів, що допоможе систематизувати й зберегти цінні надбання української мови, полегшить пошук та уможливить багатоаспектний аналіз і різноманітні дослідження.

Голова Комісії підкреслила: завдання всіх мовних державних програм та стратегій мають бути спрямовані на чіткі матеріально виражені кінцеві результати – корпуси, електронні бази, мовні моделі тощо.

Сторони погодилися про посилення подальшої співпраці та  консультацій з іншими інституціями, зокрема науковими установами НАНУ.