Україна може стати гостинним домом: реформування політики інтеграції

17 квітня 2026 року відбулася Панель з підготовки проєкту Стратегічної цілі «Реформування політики інтеграції відповідно до європейських практик» у межах розробки Стратегії державної міграційної політики України на період після 2025 року. Захід організовано за участі Державної міграційної служби України та Міжнародної організації з міграції.

Панель відкрила Наталія Науменко, Голова Державної міграційної служби України, проєкт Стратегічної цілі представила експертка Міжнародної організації з міграції Ірина Сушко. Центральною темою обговорення стало приведення інтеграційної політики Української держави у відповідність до кращих європейських практик.

Члени Національної комісії зі стандартів державної мови Ольга Гриценко та Данута Мазурик взяли активну участь в обговоренні питань, висловивши низку міркувань і пропозицій щодо мовного виміру інтеграційної політики.

Зокрема, члени Комісії звернули увагу на те, що вивчення державної мови та володіння нею на певному рівні є необхідною передумовою для доступу до працевлаштування, освіти та інших послуг, а тому має бути обовʼязковим елементом комплексу інтеграційних заходів. Водночас підкреслили обовʼязковість неухильного дотримання стандартів державної мови, насамперед норм Українського правопису, затвердженого рішенням Комісії від 01.03.2026 № 47, під час підготовки нормативних, дозвільних та інших документів.

Спираючись на дані опитування Ради Європи та ALTE щодо мови та знань про політику суспільства щодо мігрантів, представники Комісії наголосили, що третина країн ЄС вимагає від мігрантів підтвердити рівень володіння мовою ще до вʼїзду в країну. Організація мовних курсів є більш важливим складником інтеграції, ніж власне тестування та сертифікація: саме доступна та якісна мовна освіта, а не лише перевірка знань, дає реальний інтеграційний, адаптаційний ефект – у процесі вивчення мови іноземець ознайомлюється з історією, культурою, світобаченням народу країни, в яку прибув, що полегшує йому пристосування до нових реалій.

Відповідно до чинного законодавства головними виконавцями завдання з розбудови мережі мовних курсів визначено Міністерство культури України, Міністерство ветеранів України, обласні та Київську міську державні адміністрації (розпорядження КМУ від 15.03.2024 № 243-р).

Окремо члени Комісії наголосили на важливості розподіленої відповідальності за мовну інтеграційну політику: разом із державою активну роль у цьому процесі мають відігравати працедавці та територіальні громади.

Комісія висловлює вдячність за співпрацю і сподівається, що її пропозиції будуть ураховані під час ухвалення остаточних рішень щодо Стратегії державної міграційної політики України.