Колоски, з яких зросла Незнищенна Нація!..
Щоразу, коли ми тримаємо в руках запашний і ще теплий хліб, коли насолоджуємося смаком львівського пляцка або звично перехоплюємо дорогою на роботу київську перепічку, коли в умовах війни викриваємо «чужого», змушуючи вимовити [палʹани́цʹа], – у наших серцях тихо лунає: «Не забудь!»
Не від року до року чи від дати до дати, а щодня всі українці, де б вони не перебували, несуть у собі пам’ять про знищених голодоморами співвітчизників. У переліку злочинів проти людяності масове вбивство людей через штучно створений голод посідає своє страшне місце. Підступний ворог із кремля, не змігши подолати волю українського народу ані вогнем і мечем, ані ідеологічною облудою, кількаразово намірявся знищити сам народ, сплюндрувати його гідність, знелюднити його землі. Мільйони загиблих від Голодомору українців і українок, тисячі знищених під корінь українських родин повинні були, на думку кривавих провідників російської старонеоімперії, переламати хребет народу, знищити національну ідентичність і забезпечити ворогам можливість безкарно панувати…
Україна не здалася, український дух, «що тіло рве до бою», відродився й посилився у подвигах УПА й у творчості «шістдесятників», у стійкості дисидентів 70-80 років і в жертовності героїв Майдану, у щоденній звитязі захисників і захисниць Української незалежної держави вже у 21 столітті! Колоски з немічних дитячих рук впали в благодатний ґрунт, вони стали символом нашої сили!
Не пробачимо жодної жертви, не забудемо жодного героя!
Запалімо свічку пам’яті, схилімо голови і згадаймо в тихій молитві всіх полеглих!
Нехай нерукотворним і незнищенним пам’ятником для них буде наша сила, віра і Перемога!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
