День, коли Україна обирає себе

21 листопада – у річницю Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років – ми відзначаємо День Гідності і Свободи. Це  ключові моменти, коли українці сказали «ні» диктату, брехні й несправедливості. Це прояви незламності нації, для якої свобода – не привілей, а невід’ємне право.

Сьогодні ці слова звучать гостріше та дорожче. Те, що колись відстоювали на Майдані, тепер захищаємо на передовій. Гідність і свобода – уже не гасла на плакатах, а щоденна реальність кожного українця: військового, волонтера, лікаря, вчителя – усіх, хто воює, працює, допомагає, вірить.

Ми знову зупиняємо тиранію – тепер озброєну й жорстоку. І відповідь наша інша: не лише словом, а й зброєю, не лише волею, а й організованістю, не лише вірою, а й незламністю всього народу.

Майдан навчив нас, що гідність не можна відібрати силою. Війна довела, що свободу не можна знищити навіть “найбільшою” армією. Гідність і свобода – наші найбільші цінності! Вони – не у володінні територією чи ресурсами, а у серці нації, що обирає жити по-людськи навіть тоді, коли навколо руйнується світ.

Сьогодні ми згадуємо тих, хто стояв на бруківці під снігом і кулями, і пам’ятаємо про тих, хто сьогодні стоїть на передовій під обстрілами. Вони – одна лінія спротиву. Вони – наша оборона. Ми – їхня сила. Спільний вибір. Єдина Україна!

День Гідності і Свободи – це нагадування: ми боремося, тому що правда на нашому боці. І жодна сила у світі не зламає народ, який знає ціну своїй свободі.

Слава Україні! Слава Героям!