Виклики термінологійної стандартизації в сучасній Україні

21 листопада 2025 року представники Національної комісії зі стандартів державної мови взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Філологічні студії та перекладознавчий дискурс» у закладі вищої освіти «Університет Короля Данила».

Голова Комісії Юлія Чернобров у своєму виступі зазначила, що діяльність Комісії у сфері стандартизації державної мови, особливо в термінологійній галузі, об’єднала сотні фахівців та десятки установ. Така активна співпраця відображає об’єктивно значну потребу в напрацюванні галузевих стандартів та в залученні до цього процесу не тільки фахівців-практиків, а й науковців – українських філологів, зокрема представників академічних установ.

Напрацьовуючи стандарти термінології, робочі групи, діяльність яких координує Комісія, намагаються дотримуватися балансу між національним та глобальним. Комісія рекомендує робочим групам ілюструвати вживання термінів цитатами з текстів українською та англійською мовами, а це дає змогу унаочнити приклади невмотивованого використання запозичень, якщо в мові функціонує питоме слово.

Юлія Чернобров підкреслила, що, напрацьовуючи стандарти державної мови, Комісія разом з іншими органами влади, організаціями, однодумцями та партнерами докладає зусиль для деколонізації свідомості, забезпечення мовної незалежності, створення сучасної термінологійної бази для професійних сфер та успішної інтеграції в європейський простір.

Член Комісії Ольга Новікова у своїй доповіді «Коли закон говорить різними мовами: про термінологійні колізії» окреслила низку суттєвих проблем, пов’язаних із напрацюванням української правничої термінології: наявність паралельних законодавчих механізмів, через які виникає правова невизначеність; відсутність балансу між уніфікацією мови та гнучкістю правового регулювання; паралельні (різні) законодавчі ініціативи з упорядкування правничої термінології; відсутність консенсусу між юристами-практиками, науковцями та мовознавцями; ризик виникнення правових прогалин або паралельного напрацювання певних документів.

Ці виклики вимагають комплексного й системного підходу, який ураховуватиме як мовні, так і правові аспекти проблеми. Адже кінцевою метою є забезпечення високої якості правотворчості, доступності законодавства для громадян та утвердження української мови права.

Член Комісії Оксана Ковтунець у своїй доповіді «Між інноваційною динамікою та регуляторною потребою: проблема оперативної термінологійної стандартизації у сфері інформаційних технологій» зазначила, що Комісія працює над створенням проєкту стандарту державної мови «Термінологія у сфері кібербезпеки», який є критично важливим для сучасної України і має стратегічне значення для національної безпеки в умовах активних кіберзагроз і гібридної війни, гарантує мовну незалежність і задовольняє практичну потребу в унормуванні технічної термінології.

Перед робочою групою, яка працює над проєктом стандарту, постала низка викликів, пов’язаних із розмежуванням термінів із кібербезпеки та інформаційної безпеки, використанням різних джерел походження термінів, відсутності єдиного підходу до використання термінів у різних відомствах та організаціях, правильністю перекладу іншомовних термінів тощо.

Напрацювання стандарту термінології кібербезпеки – це інвестиція в майбутнє: у безпеку держави, розвиток технологійного сектору, освітню систему та мовну незалежність України.

Комісія наголошує: розширення українськомовного публічного простору (політичного, бізнесового, освітнього, культурного, інформаційного), забезпечення його стійкості та цілісності є визначальною метою діяльності органів влади, наукових та освітніх установ і запорукою єдності Української держави.

Більше фото в нашій медіагалереї.