Українська мова як іноземна в центрі уваги європейських тестувальників: Національна комісія зі стандартів державної мови взяла участь у 64-й конференції ALTE в Лісабоні

опубліковано 16 листопада 2026 року о 10:22

12–13 листопада 2026 року Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров та член Комісії Ольга Гриценко взяли участь у 64-й зустрічі та конференції Європейської асоціації екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE) у Лісабоні. Цьогорічна тема конференції –  «Мовне оцінювання в динамічному світі: міграція, мобільність і багатомовність» («Language Assessment for a World on the Move: Migration, Mobility, and Multilingualism»). Захід організували ALTE та Центр оцінювання і сертифікації португальської мови як іноземної (CAPLE) факультету мистецтв і гуманітарних наук Лісабонського університету (Faculdade de Letras da Universidade de Lisboa).

Комісія є асоційованим членом ALTE і цього року виступила одразу на засіданнях двох спеціальних груп (SIG).

На засіданні групи з оцінювання мовлення дітей та молоді (YAL SIG) Юлія Чернобров та Ольга Гриценко представили проєкт державного стандарту «Українська мова як іноземна для дітей шкільного віку», напрацьований робочою групою на чолі з Ганною Швець. Розроблення цього стандарту передбачено Національною програмою адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС). Доповідачки пояснили, що стандарт адресований усім дітям, для яких українська мова є іноземною, другою або успадкованою. Це особливо актуально з огляду на те, що дедалі більше європейських країн запроваджують вивчення української у своїх школах. Водночас через війну за кордоном зростає ціле покоління українських дітей, для яких українська мова є живим зв’язком з Україною та основою власної ідентичності. Напрацювання стандарту є важливим і в контексті викладання, і в контексті оцінювання, але перш за все це важливо для популяризації української мови у світі.

Присутні із захопленням говорили про те, наскільки вправно робоча група поєднала європейську практику з українською лінгводидактичною традицією та корпусними даними. Учасники ознайомилися зі структурою та ключовими рішеннями стандарту і відзначили, що документ спирається на ЗЄР (CEFR) і Додатковий том (Companion Volume). Стандарт описує п’ять рівнів, від передпочаткового до середнього другого ступеня, а на початкових рівнях розрізняє два вікові профілі. Учасники відзначили важливість такого рішення. Хоча сам підхід не є новим, документи з таким розмежуванням є далеко не в усіх країнах.

«Це історія стандарту, який формувався у відкритому обговоренні і який досі вдосконалюється під впливом фахівців», – зазначила Голова Комісії.

Презентація викликала жваве зацікавлення. Учасники запитували про діяльність Комісії, а також про роль стандарту в системі мовної освіти та оцінювання в Україні та за кордоном. Під час дискусії колеги з різних країн наголосили на важливості створення таких рамок на національному рівні: багато країн досі не мають подібних документів і відчувають їхній брак. Присутні відзначили масштабність стандарту: для кожного рівня в ньому описано всі режими комунікації (рецепцію, продукцію, інтеракцію та медіацію), типові тексти, комунікативні ролі, наміри, тематику та обсяг мовної компетентності.

Завершуючи виступ, доповідачки подякували Збройним Силам України, завдяки яким Комісія має змогу працювати, а також усім науковцям, які попри війну долучилися до опрацювання стандарту. «Сьогодні популяризація української мови – це питання не лише освіти, а й національної безпеки України», – наголосили вони.

Комісія щиро дякує робочій групі та її голові Ганні Швець за інтенсивну роботу над стандартом, а також за нові, цікаві й актуальні рішення, які вдалося в ньому втілити. Окрема подяка рецензентам і експертам з України та інших країн, чиї зауваження та пропозиції враховано в остаточній редакції проєкту.

На засіданні групи з питань Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR SIG) представниці Комісії виступили з доповіддю «Слова мають значення: переклад Посібника ALTE та формування спільної мови оцінювання в Україні». Вони розповіли про переклад українською Посібника з узгодження із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти (CEFR Alignment Handbook), який здійснили студенти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка під час стажування в Комісії. Переклад отримав вісім експертних висновків від семи українських університетів. Доповідачки поділилися принципами, якими керувалися під час вибору термінів, і наголосили на потребі в стандарті термінології в галузі мовної освіти та мовного оцінювання, англійсько-українському глосарії та перекладі Додаткового тому ЗЄР.

Після доповіді розгорнулася фахова дискусія. Учасників цікавило, як в українському перекладі дібрано відповідники до ключових термінів, зокрема до назви Companion Volume, наскільки перекладачі спиралися на словники та чи є подібні словники в Україні. Ольга Гриценко зазначила, що такі словники в українській лінгводидактиці існують, проте потребують оновлення, адже наука розвивається дуже швидко. Завдання оновлення терміносистеми, зокрема в галузі мовної освіти та мовного оцінювання, можуть виконати стандарти термінології, і робота над перекладом це засвідчила. Захоплення в аудиторії викликала гра на добір англійських відповідників до українських термінів: учасники виявилися досить вправними й навіть здогадалися про значення деяких власне українських термінів. Присутні погодилися, що поширений у багатьох мовах термін «багатомовність» не може водночас охопити індивідуальну багатомовність людини і багатомовність суспільства. Більшість також відзначила, наскільки складно адаптувати інтернаціональні терміни на національному рівні.

Комісія висловлює вдячність адміністрації Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка та особисто керівникові практики Богданові Стасюку за підтримку проєкту, а також студентам за сумлінну й фахову роботу над перекладом. Дякуємо також рецензентам перекладу за ґрунтовні висновки, які допомогли його вдосконалити.

Пленарні доповіді були присвячені зовнішньому оцінюванню в Португалії, сертифікації та оцінюванню португальської як успадкованої мови в контекстах міграції, оцінюванню читання учнів, для яких португальська не є рідною, ролі зрозумілості й прозорості в оцінюванні за допомогою штучного інтелекту, а також запобіганню зловживанню мовними тестами в міграційній політиці. Програму завершили паралельні практичні семінари.

Українська тема прозвучала й поза засіданнями груп. Окремі доповідачі, а також розробники тестів із різних країн відзначили, що чимало українців, які нині перебувають за кордоном, складають національні мовні іспити країн свого перебування й швидко досягають рівня B2, адже докладають багато зусиль і мають добре сформовані навчальні навички.

Участь у міжнародних конференціях є важливою частиною роботи Комісії. Такі виступи сприяють популяризації української мови у світі та дають змогу представити напрацювання української лінгводидактики й мовного оцінювання на європейському рівні. Ідеться не лише про запозичення європейського досвіду, а й про власний внесок у розвиток європейської науки. Українські фахівці пропонують рішення, які можуть бути корисними для колег з інших країн: поєднання двох вікових профілів зі спільним мовним змістом, опис мовних і невербальних засобів медіації, комунікативні ролі як окремий компонент рівня, присутність цифрової комунікації вже з передпочаткового рівня. Водночас обговорення з колегами допомагає отримати фахові відгуки для вдосконалення документів і переконатися, що рівні володіння українською мовою зрозумілі та узгоджені з рівнями інших мов. Це відкриває можливості для партнерства з країнами, у яких вивчають українську, наближає міжнародне визнання українських стандартів і сертифікатів і є внеском Комісії в євроінтеграційний поступ України.

Комісія дякує ALTE за довіру та можливість представити напрацювання українських фахівців міжнародній спільноті.





Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux