Участь представників Комісії в 22-й щорічній конференції EFNIL у Відні

22-24 жовтня 2025 року Голова Комісії Юлія Чернобров та член Комісії Ольга Гриценко взяли участь у 22-й щорічній конференції Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL), яка відбулася у Відні. Захід організував Австрійський центр цифрових гуманітарних наук і культурної спадщини (Austrian Centre for Digital Humanities) за загальною темою «Мовні норми та лінгвістична справедливість у багатомовному світі: історичні, політичні та лінгвістичні перспективи».

З вітальним словом до учасників конференції звернулися члени австрійського уряду, президент Австрійської академії наук, директорка Австрійського центру цифрових гуманітарних наук і культурної спадщини, представники інституцій ЄС та президентка EFNIL.

Представники Європейської комісії та Європейського парламенту (Josefine Hederström, Colin Scicluna, Ewa Sinclair) підкреслили значущість мовних питань на європейському рівні, наголосили на важливості мультилінгвалізму як засобу залучення громадян до європейських процесів, а також зауважили, що мовна різноманітність – це не лише питання культурної ідентичності, а й необхідна умова для демократичного світу.

Конференція об’єднала провідних експертів із різних країн для обговорення актуальних питань мовної політики та стандартизації: мовної норми та лінгвістичної справедливості в дослідженнях та практиці; мовної норми та боротьби за чистоту мови в умовах іноземних впливів; соціально-політичних впливів на нормування та стандартизацію мови; мовної політики та її викликів у різних європейських країнах.

Окрему увагу варто приділити доповіді Андреаса Вітта та Лаури Герцберг (Andreas Witt & Laura Herzberg) про стандартизацію та штучний інтелект у спрощенні мови на прикладі німецької Leichte Sprache (Easy Read) та Einfache Sprache (Plain Language). Це розмежування є критично важливим для державної служби, де ці поняття часто неправильно трактують або ототожнюють. Розуміння різниці є принципово важливим для дієвої комунікації державних органів із громадянами та забезпечення доступності інформації для всіх категорій населення:

• проста мова (Plain Language) орієнтована на загальну аудиторію та передбачає зрозуміле викладення інформації без зайвих бюрократичних формулювань;
• легка мова (Easy Language) – це спеціально адаптований варіант для людей з інвалідністю, зокрема з когнітивними порушеннями.

Учасники конференції неодноразово наголошували на актуальності великих мовних моделей (LLM) та штучного інтелекту для сучасної мовної політики, підкреслювали подвійну природу цих технологій: з одного боку, штучний інтелект може стати потужним інструментом для автоматизації перекладу, створення освітніх ресурсів та забезпечення доступності мовних послуг. З іншого боку, домінування англійської мови в навчанні великих мовних моделей та їх відсутність на національному рівні можуть створити нові перешкоди для лінгвістичної справедливості. Експерти наголосили на необхідності активної участі національних мовних інституцій у розробці та адаптації ШІ-технологій, щоб забезпечити представленість усіх європейських мов у цифровому просторі та запобігти їхній маргіналізації в епоху штучного інтелекту.

Юлія Чернобров мала можливість познайомити європейську спільноту з діяльністю Комісії, зокрема поінформувати про її місію, функції та завдання в реалізації мовної політики в Україні.

У своєму виступі Голова Комісії розповіла про історичний контекст розвитку української мови, численні заборони української мови, злочини спотворення внутрішніх законів української мови – заборони певних слів, зміни синтаксичних конструкцій та граматичних форм. Провела паралелі із сучасністю, зазначивши, що «дії не змінилися, змінилося лише століття»: продовжуються заборона української мови в школах, вилучення та спалювання українських книг з бібліотек, переслідування українськомовних громадян на окупованих територіях.

Зазначене підкреслює актуальність діяльності Комісії – систематично, цілеспрямовано та рішуче працювати для збереження і розвитку української мови, відновлення її автентичних рис.

Завершуючи доповідь, Юлія Чернобров наголосила на прагненні Комісії до співпраці з міжнародними організаціями задля реалізації свого основного завдання – забезпечення сильних позицій української мови в Україні та за кордоном. Комісія підкреслила свою готовність активно брати участь у проєктах, зокрема в проєкті European Language Monitor, що дасть змогу позиціонувати розвиток української мови як невід’ємну частину європейського мовного ландшафту.

Участь у конференції EFNIL стала важливим кроком у міжнародній діяльності Комісії:

• поширення українського досвіду мовної політики в унікальному історичному контексті;
• налагодження контактів із колегами з національних мовних інституцій європейських країн, які провадять подібну роботу (Німеччини, Ісландії, Чехії, Естонії, Польщі, Румунії та інших);
• обмін досвідом щодо стандартизації та формування мовної політики;
• знайомство із сучасними підходами до мовного планування, лінгвістичної справедливості.

Висловлюємо щиру вдячність організаторам конференції – президентці EFNIL Сабіні Кірхмайєр (Sabine Kirchmeier), виконавчому комітету та раді EFNIL, Австрійській академії наук, зокрема її президентові Гайнцу Фассману (Heinz Faßmann) та Австрійському центру цифрових гуманітарних наук і культурної спадщини на чолі з директоркою Александрою Ленц (Alexandra Lenz) за гостинність і бездоганну організацію заходу, а також Александрі Кіш (Alexandra Kis) за координацію та комунікацію.