Представники Національної комісії зі стандартів державної мови взяли участь у зимовій школі «Штучний інтелект для вивчення, викладання та оцінювання мов»

Голова Комісії Юлія Чернобров та член Комісії Ольга Гриценко взяли участь у зимовій школі «Штучний інтелект для вивчення, викладання та оцінювання мов», яка відбулася 19–23 січня 2026 року в місті Перуджа (Італія). Зимову школу організував Університет для іноземців у Перуджі у співпраці з Європейською асоціацією екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE) за фінансування проєкту TNE-IMPACT. Модерували захід професор Університету для іноземців у Перуджі Летиція Чінганотто та генеральний секретар ALTE Нік Севілл.

«Нічого штучного про штучний інтелект. Його створила людина, його розвиває людина, його використовує людина й ним керує людина» (Фей-Фей Лі) – саме цими словами професор Летиція Чінганотто відкрила зимову школу «Штучний інтелект для вивчення, викладання та оцінювання мов», масштабний пʼятиденний захід, який відбувся 19–23 січня 2026 року в місті Перуджа (Італія). Зимову школу організував Університет для іноземців у Перуджі у співпраці з Європейською асоціацією екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE) за фінансування проєкту TNE-IMPACT.

Зимова школа обʼєднала представників понад 30 країн світу. Доповідачами на заході виступили фахівці провідних європейських і міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО, Європейської Комісії, ALTE, Європейської асоціації з мовного тестування й оцінювання (EALTA), Європейського центру сучасних мов Ради Європи (ECML), а також провідних університетів Великої Британії, Іспанії, Італії, США.

Розуміння історичної перспективи розроблення і впровадження ШІ в життя допомагає усвідомити, що нинішній етап розвитку ШІ – це результат десятилітніх досліджень, експериментів, невдач і проривів, а не раптова революція.

Водночас, спостерігаючи за швидким розвитком великих мовних моделей, експерти наголошували на потребі проактивного підходу до впровадження ШІ в мовну освіту. Перспективи використання ШІ в цій галузі є надзвичайно обнадійливими: від повністю персоналізованих навчальних матеріалів до віртуальних мовних асистентів, здатних забезпечити мовну практику 24/7, від автоматизованих систем оцінювання до ШІ-інструментів, що допомагають створювати багатомовний контент. Однак реалізація цього потенціалу вимагає усвідомленого, етичного та педагогічно обґрунтованого підходу, який і намагалися вибудувати учасники зимової школи.

Під час заходу було представлено численні проєкти, які не лише спрямовані на розвиток ШІ-інструментів для мовного навчання та оцінювання, а й створюють екосистему для сталого впровадження ШІ в мовну освіту, враховуючи педагогічні, культурні та етичні аспекти. Представники італійських освітніх установ поділилися національним досвідом впровадження ШІ-рішень у мовну освіту на різних рівнях.

Особливої актуальності набула тема політики багатомовності Європейського Союзу в контексті розвитку ШІ-технологій. Представники Європейської Комісії підкреслили, що ШІ, незважаючи на його можливості підтримки багатомовності (від автоматизованого перекладу до персоналізованого навчання мов), ставить нові виклики: як забезпечити, щоб ШІ-інструменти підтримували мовне розмаїття Європи, не обмежуючись лише найпоширенішими мовами, як зберегти особливість культури в машинному перекладі? Ці питання є критично важливими для збереження національної унікальності та забезпечення рівного доступу до освіти для всіх громадян ЄС.

Цінними для представників галузі мовного оцінювання стали презентації Ніка Севілла (ALTE) та Олени Россі (EALTA), у яких експерти висвітлили:

• фундаментальні принципи застосування ШІ в мовному тестуванні, наголосивши на потребі дотримання стандартів якості під час впровадження ШІ-рішень,
• етичні межі та професійні стандарти, які мають скеровувати розвиток ШІ-інструментів для оцінювання мовної компетентності,
• комплексний аналіз переваг і викликів використання ШІ на кожному з етапів мовного оцінювання, від розроблення завдань і стимулів до перевірки та оцінювання робіт.

Берт Вилін (ALTE) поділився практичними порадами щодо вибору відповідних інструментів, налаштування ШІ-інструментів під потреби і вимоги користувача (розробника завдань, екзаменатора тощо), упровадження ШІ-рішень під час мовного оцінювання, підготовки учасників іспитового процесу до роботи з ними.

Представники ECML зауважили, що загалом простежується тенденція до зростання рівня ШІ-оптимізму в різних країнах, проте цей процес виявився нерівномірним: найбільш схильними до ідеалізації ШІ-технологій виявилися Китай, Індонезія, Таїланд, натомість протилежної думки дотримуються Канада, США, Нідерланди. Доповідачі також продемонстрували цікаві результати дослідження «Звіт про майбутнє професій» (2025), відповідно до якого ринок праці до 2030 року буде фундаментально змінений через широке впровадження ШІ; робота, виконувана людиною, протистоятиме роботі, виконуваній технологіями; 40% актуальних на сьогодні навичок або будуть оновлені, або зміняться. Тому органи, що формують політику, зокрема й в освіті, мають забезпечити відповідну перекваліфікацію, підвищення кваліфікації працівників.  Учасники зимової школи мали можливість ознайомитися з курсом  ECML щодо застосування ШІ-інструментів у мовному навчhttps://moodle.ai-lang.ecml.at). Курс забезпечує педагогів структурованими, науково обґрунтованими порадами використання ШІ-технологій, що критично важливо для якісної трансформації мовної освіти і є прикладом послідовної політики ЄС в освіті, зокрема системного підходу підготовки викладачів до роботи із ШІ.

Під час зимової школи представники навчальних установ презентували найновіші розробки для вивчення мови, викладання та оцінюванння, розроблені на основі ШІ-технологій, а провідні освітні видавництва (Pearson, Cambridge University Press & Assessment та ін.) – різноманітну навчально-методичну літературу щодо застосування ШІ в мовній освіті та оцінюванні. Гасло Pearson надзвичайно точно відображає філософію того, як ШІ може розширити можливості людини в освіті, не замінюючи її, а надаючи більше інструментів для розвитку та самореалізації: «Learn more. Do more. Be more. Live more» (Пізнавай більше. Досягай більшого. Ставай кращим. Живи повніше).

Одним із найцінніших аспектів зимової школи став відкритий обмін досвідом між учасниками щодо практичного застосування ШІ-інструментів у різних контекстах, щодо успіхів, яких вдалося досягти, і проблем, з якими  довелося зіткнутися. Погляди учасників можна умовно об’єднати у дві групи: ентузіасти, які щиро вірять у майбутнє мовної освіти з ШІ та активно експериментують із різними інструментами, та скептики, які ставлять під сумнів ефективність і доцільність широкого впровадження ШІ-технологій. Ця полярність думок дала змогу виявити справжні виклики й обмеження, які часто залишаються поза увагою.

Серед основних проблем учасники називали технічні збої під час роботи з ШI-інструментами, недостатню точність автоматизованого оцінювання для малопоширених мов, складності інтеграції ШІ в навчальні програми та опір із боку колег-викладачів. Невдачі під час упровадження Ш-інструментів часто пояснювали недостатньою підготовкою викладачів, нереалістичними очікуваннями щодо можливостей технології або недостатнім урахуванням специфіки конкретного навчального контексту. Така дискусія формує більш реалістичне розуміння можливостей ШІ й дає можливість уникнути помилок.

На основі доповідей експертів та обміну досвідом визначено кілька ключових принципів, які мають скеровувати роботу із ШІ-інструментами в мовній освіті та оцінюванні:

• людиноцентричний підхід: автоматизоване оцінювання, автоматично згенеровані завдання, ШI-рекомендації – усе це має проходити через фільтр професійного судження викладача чи розробника тестів. ШІ – це інструмент, який підсилює можливості людини, але не замінює її відповідальності за ухвалення рішень;
• цифрова грамотність та ШI-грамотність є важливим чинником професійного розвитку як викладачів, так і організаторів екзаменів, оскільки недостатньо просто використовувати ШI-інструменти – необхідно розуміти, як вони працюють, які мають обмеження, як тлумачити їхні результати;
• важливість правильного тренування ШІ-системи: штучний інтелект настільки застосовний, наскільки якісні дані, на яких його тренували, тому критично важливо ретельно добирати тренувальні дані, забезпечувати їхню репрезентативність і різноманітність, регулярно тестувати систему щодо стереотипів та упереджень;
• готовність до роботи із ШІ-інструментами – інституційна, технічна та психологічна;
• етичне та відповідальне використання ШІ в освіті: Лучано Флоріді, представник Єльського університету, наголосив, що технології мають служити людині, а не навпаки.

Учасники школи переконані: ШІ ніколи не замінить викладача, але змінить його роль – викладач більше не є основним носієм знань, а стає помічником, наставником, координатором й натхненником навчального процесу, чого ШІ поки що робити не вміє.

Мовна освіта та мовне оцінювання переживають фундаментальну трансформацію у зв’язку з розвитком технологій штучного інтелекту, під час якої важливо знайти баланс між інноваційністю та обережністю, між використанням нових можливостей та збереженням того цінного, що вже існує в традиційній мовній освіті.

Зимова школа стала майданчиком для професійного діалогу між науковцями, практиками, розробниками технологій та представниками політичних інституцій, який є необхідною умовою для відповідального та ефективного впровадження ШІ в мовну освіту.

Участь представників Комісії в цьому заході підкреслює важливість міжнародної співпраці у формуванні майбутнього мовного оцінювання в добу штучного інтелекту.