Правопис, нормопроєктування та якість офіційного тексту: Національна комісія зі стандартів державної мови долучилася до підвищення кваліфікації держслужбовців

У межах виконання Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року (затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 243-р) Національна комісія зі стандартів державної мови стала співорганізатором курсу підвищення кваліфікації державних службовців категорії «В» «Редагування ділових текстів», який відбувається 28–30 квітня 2026 року.

Захід організовано спільно з Національним агентством України з питань державної служби (НАДС) та Вищою школою публічного управління. Висловлюємо щиру подяку колегам за плідну співпрацю, професійний підхід та спільну відданість справі утвердження державної мови в публічному просторі.

Заступник Голови Національної комісії зі стандартів державної мови Олександр Якович Мирончук та член Комісії Данута Володимирівна Мазурик безпосередньо взяли участь у курсі й виступили з лекціями: «Основи нормопроєктування. Техніка документального вираження змісту НПА» та «Загальний огляд основних змін у редакції Українського правопису».

Теми є особливо актуальними на сьогодні. Виконавши постанову Верховної Ради України від 15 січня 2026 року № 4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави», Національна комісія зі стандартів державної мови рішенням 01 березня 2026 року № 47 затвердила Український правопис як стандарт державної мови та ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису. Відтепер дотримання норм Українського правопису є не рекомендацією, а обовʼязком, особливо для тих, хто формує офіційні тексти від імені держави.

Тема правопису сьогодні викликає широкий суспільний інтерес. Комісія усвідомлює: в інформаційному просторі поряд із виваженими матеріалами зʼявляються й такі, що свідомо політизують мовне питання. Саме тому участь представників Комісії в освітніх заходах – це розʼяснювальна робота: можливість надати авторитетний фаховий коментар.

Під час лекції Данута Володимирівна Мазурик порушила дискусійні питання, зокрема й пояснила, навіщо треба було затвердити нову редакцію правопису. Це питання хвилює багатьох – від освітян до працівників органів влади. Розуміння відповіді на нього є важливим для усвідомлення логіки державної мовної політики загалом. У лекції Данута Мазурик окреслила логіку оновлення правопису: нова редакція не є революційним переписуванням, а результатом системної роботи – уточнення формулювань, усунення внутрішніх суперечностей і приведення тексту у відповідність до сучасної мовної практики. Особливу увагу лекторка приділила заміні пасивних конструкцій на активні – як одному з ключових принципів, що робить правописний текст зрозумілішим і придатнішим для практичного застосування, основним відмінностям від редакції 2019 року. Крім того, учасники курсу отримали розʼяснення щодо того, як користуватися затвердженим текстом правопису: де шукати офіційне видання, як орієнтуватися в його структурі та на що спиратися в разі сумнівів.

Лекція викликала жваве обговорення: учасники курсу поставили багато практичних запитань – про написання числівників, вибір відмінкових закінчень, уживання лапок в офіційних текстах і правильність усталених канцелярських зворотів. Це красномовно свідчить: попит на фаховий правописний орієнтир серед державних службовців є нагальним.

Виконання завдань згаданої вище постанови Верховної Ради України, що рекомендувала забезпечити повне приведення нормативно-правових актів у відповідність до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а також важливість неухильного дотримання вимог Закону України «Про правотворчу діяльність» підкреслюють актуальність теми «Основи нормопроєктування. Техніка документального вираження змісту НПА». Під час своєї лекції Олександр Мирончук наголосив, що за таких умов державні службовці, які готують якісні проєкти нормативно-правових актів, мають розуміти як вимоги нормопроєктувальної техніки, так і мовні стандарти документального вираження – це дві сторони одного й того самого фахового обовʼязку.

Підвищення мовної компетентності літературних редакторів органів влади – це інвестиція в якість державного управління та у формування культури офіційного мовлення, гідної незалежної України.