Нові підходи до справедливого мовного оцінювання: участь представників Національної комісії зі стандартів державної мови в нараді та конференції ALTE

Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров та член Національної комісії зі стандартів державної мови Ольга Гриценко взяли участь у 63-ій робочій нараді та конференції Європейської асоціації екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE) у межах Угоди про Асоційоване членство. Захід відбувався 5-7 листопада 2025 року в одному з найдавніших та найбільших університетів сучасної Угорщини в місті Печ. Учасників конференції гостинно зустріли в Центрі іноземних мов, який є осередком Міжнародної системи мовних іспитів ECL (European Consortium for the Certificate of Attainment in Modern Languages).

Тема конференції «Інноваційні підходи до забезпечення доступності та інклюзивності у стандартизованому тестуванні мови» повністю узгоджується з місією та стратегічними цілями Комісії щодо сприяння справедливості, якості, різноманітності в мовному оцінюванні, а також рівності через забезпечення належних умов усім учасникам тестування, незалежно від їхнього життєвого досвіду чи можливостей. 

Перший день був присвячений організаційним питанням діяльності ALTE. Відбулися закриті засідання Постійного комітету ALTE та Ради опікунів, на яких обговорили стратегічні питання розвитку організації, плани на наступний рік та поточні проєкти.

Робота 6 листопада була побудована навколо дискусій у спеціалізованих групах (Special Interest Groups – SIG), зокрема щодо системи управління якістю, забезпечення справедливого аудиту мовних інституцій, що провадять мовне тестування (QMS Working Group), узгодження програм мовного іспиту, критеріїв оцінювання, процедури мовного іспитування із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти (CEFR SIG), актуальних питань тестування менш поширених мов (Less Widely Tested Languages SIG), забезпечення соціальної справедливості, етичності та рівності різних соціальних груп у контексті тестування мови (Social Justice Discussion Group), викликів у контексті мовного тестування дітей і важливості перевірки навичок інтеракції та медіації (Young Learners SIG).

Колеги з Республіки Туреччина поділилися досвідом проведення іспиту для дітей, наголосили на труднощах, зокрема щодо врахування під час планування іспиту таких аспектів, як вікова категорія, уміння читати, писати, культурний і соціальний досвід, темперамент дитини, професійність і досвід роботи з дітьми екзаменаторів тощо (Seçil Alaca та Eylem Kubilay). 

Під час роботи спеціалізованої групи з технологій у мовному оцінюванні (SIG on Technology) Zoltán Gálik презентував програмне забезпечення для іспитів ProExam, яке забезпечує на сьогодні проведення усних іспитів ECL (European Consortium for the Certificate of Attainment in Modern Languages).

Учасники конференції звернули увагу на впровадження ШІ в усі сфери життя, зокрема й освіту, проте застерегли, що таке застосування має бути контрольованим. Застосування ШІ на різних етапах мовного іспиту стало неодноразово питанням для багатьох дискусій. Колеги навели приклади щодо доречності ШІ на етапі розроблення завдань, апробації, перевірки усної чи письмової частини тексту, формування аналітики тощо.

Другий день закінчився щорічними загальними зборами, у яких узяли участь повні та асоційовані члени, індивідуальні експерти ALTE. Порядок денний зборів охопив широкий спектр організаційних, фінансових та стратегічних питань. Ця інформація дає змогу членам планувати свою участь у майбутніх заходах, наприклад, проведення наступної конференції ALTE заплановане у квітні 2026 у Мюнхені. Варто зазначити, що йдеться про міжнародний захід, який ALTE проводить один раз на три роки. Керівники проєктів презентували результати своєї роботи: «ALTE Principles of Good Practice», «Aligning Language Education with the CEFR: a Handbook», «Guidelines for the Development for Specific Purposes Tests», «Language tests for access, integration and citizenship: an outline for policy makers» тощо.

7 листопада 2025 року відбулася відкрита конференція. З вітальним словом виступили генеральний секретар ALTE Nick Saville, ректор Університету в м. Печ Attila Miseta та директор Медичної школи Міжнародного навчального центру Reza Hemmati.

Учасникам конференції були представлені доповіді провідних міжнародних експертів Китаю, Великої Британії, Австрії, Угорщини.

Ключовими стали питання щодо уможливлення підвищення інклюзивності та доступності через врахування національних особливостей і контексту (Antony Kunnan), підвищення рівня справедливості тестування для нейрорізноманітних кандидатів через використання спеціальних умов (Judit Kormos), самоконтроль тестування як спеціальні умови під час перевірки вмінь аудіювання (Benjamin Kremmel); поточна ситуація щодо мовного тестування осіб з інвалідністю в угорському контексті (Magdolna Lehmann), якісні та кількісні методи забезпечення справедливості тестування (Gábor Szabó).

Практичною частиною доповідей стали майстер-класи щодо переосмислення мовних стандартів для відповідності національним мовним особливостям та контекстам, способів забезпечення розроблення справедливих та доступних тестів, переважно компʼютерних, зокрема для перевіряння читання та слухання для кандидатів. Керівники груп звернули увагу на важливості врахування універсальних вимог до дизайну тестів, наприклад: шрифти та їх розмір, «простір» у тексті, оформлення інструкцій простою мовою, чітка навігація тесту, а також  поділилися цікавими результатами досліджень, наприклад, щодо доречності таких можливостей, як повторне прослуховування, надання перерви чи додаткового часу, забезпечення професійної допомоги асистентів.

Зазначимо, що Комісія вже здійснила важливий крок до забезпечення справедливості та інклюзивності тестування, розробивши та забезпечуючи виконання Положення про створення спеціальних умов для складення іспиту на рівень володіння державною мовою претендентами – особами з інвалідністю. Отримані на конференції знання про надання необхідних умов можуть бути використані для подальшого вдосконалення цього Положення та розширення спектру спеціальних умов. Індивідуальний підхід до оцінки окремого випадку, спеціального навчання екзаменаторів та застосування різних інструментів (додатковий час, зачитування вголос, використання асистивних технологій) можуть слугувати орієнтиром для подальшого розвитку.

Міжнародний досвід доводить: справедливе та якісне оцінювання можливе лише тоді, коли система враховує індивідуальні потреби кожного претендента, використовує сучасні технології та постійно вдосконалюється. Незаперечним залишається й той факт, що моделі мовного тестування мають відповідати і європейським стандартам, і українським реаліям.

Налагоджені на конференції контакти з представниками європейських мовних інституцій сприяють обміну досвідом і ознайомленню європейської спільноти з доробком України в цій галузі задля підвищення престижності України та популяризації української мови.