05 травня 2026 року Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров виступила на презентації річного звіту Уповноваженого із захисту державної мови на комунікаційному майданчику «Медіацентр Україна» та в інтерв’ю у межах подкасту «Ошатна українська» на Громадському радіо.
Головна теза, яку Юлія Чернобров провела крізь обидва виступи, – мовна політика не може існувати як набір розрізнених заходів. Голова Національної комісії зі стандартів державної мови наголосила, що мовна політика – це дуже важлива сфера, абсолютно самодостатня, самостійна, яка потребує стратегічного планування й ґрунтовного аналізу. Існує низка установ, є правильні кроки і рішення, але це все потребує системності.
У цьому ж контексті Юлія Чернобров підкреслила необхідність перегляду та оптимізації виконання Державної цільової програми розвитку й функціонування української мови до 2030 року, а також потребу щодо об’єднання зусиль усіх її виконавців.
На презентації річного звіту Уповноваженого із захисту державної мови Юлія Чернобров підкреслила: рішенням Комісії зафіксовано обов’язковість дотримання норм Українського правопису в усіх сферах суспільного життя, і ця обов’язковість уже настала. Водночас стратегічний план Національної комісії зі стандартів державної мови на найближчі роки визначив завдання у сфері роботи над правописом, і ця робота вже триває.
У виступі в подкасті, розповідаючи про деколонізацію топонімів, Голова Комісії пригадала закиди щодо перейменування: «Подивіться, одна літера, навіщо змінювати?». Проте всі пам’ятають, що коли російські окупанти зайшли до Маріуполя, перше, що вони зробили – змінили ту одну літеру. І для нас кожна українська буква теж має бути важливою. Цей приклад – не про правопис у вузькому сенсі. Він про те, що захист української мови є захистом української національної ідентичності, а мовна політика – це не технічне питання, а питання суверенітету.
В інтерв’ю Юлія Чернобров пояснила: мовна норма легко засвоюється тоді, коли вона прозора, коли правила зрозумілі.
Обидва виступи Голови Комісії об’єднує наскрізна теза: система захисту мови в Україні вже функціонує, але перехід до якісного мовного середовища вимагає системних рішень.
Кожен виступ, захід, кожне інтерв’ю – це не лише звітність. Це нагода для всіх, хто причетний до формування та реалізації мовної політики Української держави, осмислити результати й визначити подальші кроки зі збереження й розвитку української мови. Наша мова жива, вона розвивається відповідно до потреб суспільної практики – і саме тому потребує не стихійного реагування, а виваженої, послідовної стратегії.