Пріоритетом мовної політики в Україні є утвердження і розвиток української мови як визначального чинника й головної ознаки ідентичності української нації.
Одним із основних документів, що забезпечує правові умови функціонування української мови на території України, є Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ухвалений Верховною Радою 25 квітня 2019 року. Цей Закон регулює діяльність Національної комісії зі стандартів державної мови, визначає її завдання й повноваження.
Серед цілей Закону є подолання спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору. У цьому контексті важливим є такий аспект діяльності Комісії як збереження та розвиток державної мови через встановлення стандартів державної мови.
Відповідно до Порядку напрацювання, затвердження, уведення в дію, перегляду стандартів державної мови та внесення змін до них, затвердженого рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови 16 листопада 2023 року № 421, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2023 р. за № 2107/41163, стандарт державної мови – це нормативний документ, що встановлює для загального й неодноразового використання правила, норми, вимоги, настанови до застосування української мови у сферах суспільного життя, визначених Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Збереження та розвиток державної мови через встановлення стандартів мови – тривалий процес. Така діяльність має тривати постійно.
Комісія розробила пакет документів про процедуру напрацювання та затвердження стандартів державної мови. Основними суб’єктами в напрацюванні стандартів визначено робочі групи фахівців, які працюватимуть над визначеним стандартом (чи то в галузі термінології, чи то в сфері правопису, чи то в царині відтворення іншомовних назв українською мовою), а Комісія після отримання пропозицій та висновків щодо проєкту певного стандарту від Інституту української мови Національної академії наук України, від інших наукових та освітніх установ та після дотримання всіх процедурних моментів затвердить стандарт і своїм рішенням зробить його обов’язковим до застосування на всій території України й в усіх текстах, написаних українською мовою.
Етапами напрацювання, затвердження, уведення в дію, перегляду відповідного стандарту державної мови чи внесення змін до нього є:
утворення робочої групи з напрацювання або перегляду стандарту державної мови та (за потреби) внесення змін до нього;
складення й затвердження технічного завдання для напрацювання або перегляду чи внесення змін до проєкту стандарту державної мови;
напрацювання проєкту стандарту державної мови, перегляд стандарту державної мови чи внесення змін до нього;
прийняття до розгляду напрацьованого фізичною особою чи групою осіб проєкту стандарту державної мови і супровідних документів;
проведення громадського обговорення проєкту стандарту державної мови чи змін до стандарту державної мови та опрацювання результатів громадського обговорення;
отримання пропозицій та висновків щодо проєкту стандарту державної мови чи змін до стандарту державної мови від Інституту української мови Національної академії наук України, інших наукових та освітніх установ і їх опрацювання;
здійснення перевірки щодо дотримання вимог цього Порядку під час напрацювання проєкту стандарту державної мови або перегляду стандарту державної мови чи внесенні змін до нього;
затвердження й уведення в дію стандарту державної мови чи змін до стандарту державної мови.
Типовими є такі форми проєктів стандартів державної мови:
систематизована сукупність мовних правил;
лексикографічно оформлений перелік термінів та їх дефініцій;
таблиці відповідності для транскрибування або транслітерації;
перелік вимог до рівнів володіння українською мовою.
Нагальною потребою сьогодення є утвердження єдиної, логічної, національної за формою та інтернаціональної за змістом української термінології задля забезпечення однозначною термінологією державних програм та законодавства, повного перекладу українською мовою міжнародних документів (угод, хартій, декларацій, меморандумів, відозв тощо), розвитку сучасних інформаційних технологій, усунення термінологійних вад у документації тощо.
Термінологійний стандарт державної мови – це не словник термінів. Терміни й визначення, наведені в такому стандарті, стають нормою й обов’язкові до вживання.
На сьогодні Комісія координує та забезпечує діяльність робочих груп, які напрацьовують стандарти правничої термінології, термінології у сфері безпеки державного кордону, термінології пенітенціарної діяльності, термінології у сфері кібербезпеки, термінології терапії і реабілітації, термінології безбар’єрності тощо й запрошує до співпраці науковців і фахівців із різних галузей знань.