Свій початок Міжнародний жіночий день бере із 1910 року. Але відомим він стає через рік, у 1911 році, коли на масові маніфестації за права жінок виходять сотні тисяч чоловіків і жінок у Данії, Австрії, Швейцарії та Німеччині. Насамперед тоді вимагали виборчих прав для жінок, гучно заявили про право на гідне життя та гідні умови праці.

Понад столітня історія цього свята ‒ це історія еволюції і в ставленні до місця жінок у суспільстві, і в ставленні до самого свята. У радянський період нашої історії в цей день спочатку вітали жінок-революціонерок, комсомолок і трактористок, а в період «розвиненого соціалізму» влаштовували концерти і біганину за «дефіцитами» ‒ парою колготок чи пачкою шоколадних цукерок, нахабно замовчуючи інформацію про кількість жінок, що загинули в сталінських таборах смерті. 

Сьогодні цей день для кожного і кожної із нас ‒ це привід для рефлексії щодо ставлення до жінок, їхньої ролі в суспільстві, час подумати про насильство над жінками в умовах війни, час осмислити героїзм жінок на війні. 

Для українок і українців цей день ‒ час згадати про те, що наші жінки унікальні й здатні творити історію України. 

Княгиня Ольга ‒ правителька, яку боялися вороги й поважали друзі.  

Анна Ярославна ‒ українка, французька королева, якою захоплювалася Європа і яка підписувала державні документи від імені свого неписьменного чоловіка.  

Варварі Ханенко українці завдячують створенням та збереженням унікальної колекції творів мистецтв.  

Софія Русова ‒ вихователька і педагогиня, слова якої можуть бути настановою й сьогодні: «Розум дитини ‒ то багаття, до якого маємо підкласти лише дрова, а горітиме воно вже своїм власним вогнем». 

Соня Делоне ‒ художниця і дизайнерка, яка створювала не лише ткані полотна і костюми для оперних вистав, а й силуети автомобілів, започаткувавши автомобільний дизайн як напрям мистецтва. Перша жінка-художниця, чия виставка в Луврі відбулася за життя, була відзначена найвищою нагородою Французької Республіки ‒ орденом Почесного Легіону. 

Софія Яблонська ‒ відома письменниця, кінорепортерка і мандрівниця. 

Христя Алчевська ‒ віцепрезидентка Міжнародної ліги освіти, борчиня за права жінок, завдяки приватній ініціативі якої понад 17 тисяч жінок здобули освіту. Потай навчала української мови, а її педагогічною майстерністю захоплювалися Іван Франко і Леся Українка. 

Жінка в Україні завжди була, є і буде важливою, цінною й творчою, берегинею для родини й активною діячкою для суспільства.  

Тож сьогодні 8 березня для українців  ‒  день гордості за наших українських жінок, поваги до їхніх прав, день вшанування їхньої мудрості, сили, звитяги, готовності допомогти й зберегти віру в щасливе майбутнє.