Якщо ми хочемо досягти багатшої культури, багатої на протилежні цінності,
ми повинні визнати весь спектр людських можливостей, а отже, створити таке суспільство,
у якому різноманітність людської істоти знайде відповідне місце.
Маргарет Мід
За останнє десятиріччя соціальна політика багатьох європейських країн щодо осіб з інвалідністю зазнала суттєвих змін. Люди, що живуть у межах європейської системи координат, нарешті розуміють, що кожна чи кожен може бути активним членом суспільства, активним громадянином. Кожний чи кожна, незважаючи на вік, стать чи інші індивідуальні особливості є невід’ємною й важливою частиною в утворенні культурних цінностей.
Результат зміни акцентів у трактуванні концепції інвалідності ‒ усвідомлення необхідності забезпечення комплексного підходу у створенні умов, які сприятимуть реалізації прав людей із порушенням зору, слуху, мовлення та інших категорій осіб з особливими потребами на рівні з іншими громадянами країни. Для цього потрібно долати бар’єри невлаштованого соціуму, удосконалювати законодавчі документи, змінювати ставлення суспільства до людей з інвалідністю, розуміти важливість витрат задля подолання бар’єрів. Як казав Барак Обама, «бюджет – це втілення цінностей».
З метою реалізації рівності прав людей з інвалідністю на повноцінне життя в суспільстві Національна комісія зі стандартів державної мови (далі – Комісія), керуючись пунктом 6 статті 48 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», як державний орган влади зобов’язана забезпечити таким особам спеціальні умови для складення іспиту на рівень володіння державною мовою.
У межах своїх повноважень Комісія розробила та затвердила документи, що стосуються цього питання, зокрема:
У стадії опрацювання знаходиться проєкт Положення про забезпечення спеціальних умов для складення іспиту на рівень володіння державною мовою претендентами – особами з інвалідністю, що визначає організаційно-методичні засади забезпечення спеціальних умов під час складення іспиту на визначення рівня володіння державною мовою для претендентів – осіб з порушенням зору, слуху, мовлення та інших категорій осіб з особливими потребами.
Це крок до підвищення якості проведення іспиту на рівень володіння державною мовою та створення необхідних умов для забезпечення рівних прав громадян.