5 квітня проведено перше засідання колегії Національної комісії зі стандартів державної мови. Учасники засідання обговорили процес напрацювання й затвердження стандартів правопису української мови, української термінології, транскрибування і транслітерації.
Тези учасників засідання колегії.
Володимир Мозгунов – Голова Комісії.
Повноваження Комісії – це не тільки іспити на рівень володіння державною мовою. Напрацювання і затвердження стандарти державної мови є стратегічним завданням Комісії.
Це повноваження Комісії закріплено в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Колегія має стати саме тим майданчиком, де в широкому колі фахівців будуть створені механізми й процедури для виконання цього завдання.
Богдан Ажнюк – директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук України.
Стандарт державної мови має отримати законодавчий статус.
Позитивна тенденція до збільшення використання української мови, що спостерігається протягом останнього року, обумовлює необхідність урегулювання мовних норм. Комісія як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має не одноосібно розробляти й ухвалювати стандарти, а затверджувати напрацювання і висновки наукових та освітніх установ. Для цього потрібен порядок затвердження стандартів. Саме Комісія має встановити «фільтри» для перетворення наукових розробок у нормативний акт.
Сергій Головатий – виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України.
Мова права повинна бути українською.
Одним із перших кроків розбудови української ідентичності є затвердження українським урядом транслітерації «Kyiv» ще в далекому 1995 році, а також затвердження Українською комісією з питань правничої термінології нормативної таблиці для відтворення українських власних назв англійською мовою. Але робота в цьому напрямі ще триває. Засилля русизмів і засмічення української мови іноземними словами – ті процеси, які відбито й у мові права. Профільні наукові інституції мають опрацювати правничу термінологію, а Комісія – урегулювати цей процес.
Богдан Стасюк – доцент кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка.
Правописні норми мають бути стандартизовані.
На сьогодні подальше вдосконалення норм нової редакції «Українського правопису» призупинено судовим розглядом щодо визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису». Це питання потребує першочергового врегулювання, оскільки саме правопис є точкою відліку для створення всіх інших стандартів.
Олег Чебаненко – адвокат.
Необхідно створити й затвердити стандарт української жестової мови.
Захист прав людей з інвалідністю на спілкування державною мовою в міжнародній практиці регулює держава. В Україні цією проблемою досі опікуються інститути громадянського суспільства. Позитивним кроком є те, що Комісія передбачає спеціальні умови для складення іспиту особам з інвалідністю. Проте, на жаль, цього замало. Функціонування української жестової мови має розвиватися шляхом її відокремлення від російської жестової мови. І тут Комісія повинна зробити свій внесок, долучивши до співпраці фахівців Національної академії педагогічних наук України та інших спеціалістів.
Ніна Горголюк – заступник директора з наукової роботи Інституту української мови Національної академії наук України.
Чіткого визначення потребує сам термін «стандарт державної мови».
Науковці-філологи готові долучитися до напрацювання та затвердження стандартів державної мови. Першочергове завдання – сформулювати дефініцію терміна «стандарт державної мови», розбити процес стандартизації на кілька етапів і поступово розпрацьовувати кожен стандарт.
Олександр Мирончук – заступник Голови Національної комісії зі стандартів державної мови.
Комісія може стати модератором у стандартизації мов спільно з іншими країнами – членами Європейського Союзу.
Для цього потрібно створити Порядок напрацювання та затвердження стандартів державної мови, зокрема української термінології. Комісія вже розробила макет документа під назвою «Стандарт державної мови» і пропонує його для подальшого опрацювання.