Про внесення змін до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13 травня 2021 року № 20
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 44 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», підпункту 5 пункту 4 та пунктів 7 і 12 Положення про Національну комісію зі стандартів державної мови, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 2019 року № 911, пункту 8 Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 409, ВИРІШИЛА:
1. Внести до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13 травня 2021 року № 20 «Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою, єдиних вимог до процедури проведення іспитів та критеріїв оцінювання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2021 року за № 897/36519, такі зміни:
у короткому змісті слова «, єдиних вимог до процедури проведення іспитів та критеріїв оцінювання» виключити;
у преамбулі слова та цифри «, частини четвертої статті 48» виключити;
у пункті 1 слова «єдині вимоги до процедури проведення іспитів та критерії оцінювання,» виключити.
2. Внести зміни до Порядку перевірки рівня володіння державною мовою, єдиних вимог до процедури проведення іспитів та критеріїв оцінювання, затверджених рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 13 травня 2021 року № 20, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 липня 2021 року за № 897/36519, виклавши їх у редакції, що додається.
3. Апаратові Національної комісії зі стандартів державної мови (Рябова О.Б.) забезпечити в установленому порядку подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Це рішення набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Голову Національної комісії зі стандартів державної мови Чернобров Ю.А.
|
ПОГОДЖЕНО:
|
|
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
|
ПОРЯДОК
перевірки рівня володіння державною мовою
1. Цей Порядок визначає механізм перевірки рівня володіння державною мовою, єдині вимоги до процедури проведення іспитів на рівень володіння державною мовою (далі - іспит) та критерії оцінювання виконаних завдань.
2. За результатами проходження процедури перевірки рівня володіння державною мовою Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про встановлення результатів складення іспиту, визначення рівня володіння державною мовою та видачу або відмову у видачі державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (далі - державний сертифікат).
3. Відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти визначаються такі рівні володіння державною мовою: початковий рівень першого ступеня, початковий рівень другого ступеня, середній рівень першого ступеня, середній рівень другого ступеня, рівень вільного володіння першого ступеня та рівень вільного володіння другого ступеня.
4. Структуру іспитової роботи, типологію та форму завдань визначає Національна комісія зі стандартів державної мови.
5. Завдання для іспиту затверджує Національна комісія зі стандартів державної мови.
До участі в розробці завдань Національна комісія зі стандартів державної мови має право залучати наукові та освітні установи, зокрема Інститут української мови Національної академії наук України.
Авторами та рецензентами завдань можуть бути працівники закладів освіти та наукових установ, зокрема Інституту української мови Національної академії наук, або фізичні особи - підприємці, які мають вищу освіту не нижче ступеня магістра за спеціальністю «Філологія» (спеціалізація «Українська мова та література»), «Середня освіта» (предметна спеціальність «Українська мова і література») та/або науковий ступінь не нижче доктора філософії (кандидата наук) за спеціальністю (спеціалізацією) «Українська мова», які пройшли підготовку з основ теорії і методики педагогічного тестування та/або з теорії та практики розроблення і рецензування тестових завдань.
Рецензенти не можуть рецензувати завдання, авторами яких вони є.
Національна комісія зі стандартів державної мови відшкодовує закладам освіти та науковим установам, зокрема Інституту української мови Національної академії наук, витрати за надання послуг з розроблення та/або рецензування завдань на підставі укладених договорів у розмірах, встановлених пунктом 10 Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 409.
6. Особа, що проходила процедуру перевірки рівня володіння державною мовою, може робити це повторно необмежену кількість разів, але не частіше одного разу на чотири місяці.
II. Загальна характеристика завдань для іспиту
1. Об’єктами контролю під час перевірки рівня володіння державною мовою є розуміння почутого (аудіювання), розуміння прочитаного (читання), письмо, говоріння, а також уміння дотримуватися норм на різних рівнях мовної системи.
2. Зміст завдань для іспиту повинен відповідати Класифікації рівнів володіння державною мовою, затвердженій рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 24 червня 2021 року № 31, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 16 липня 2021 року за № 924/36546, та Вимогам до рівнів володіння державною мовою, затвердженим рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 24 червня 2021 року № 31, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 липня 2021 року за № 925/36547.
3. Іспитова робота містить (але не винятково) такі форми завдань:
завдання з вибором однієї правильної відповіді: до кожного завдання наведено кілька варіантів відповідей, з яких лише один правильний;
завдання з вибором кількох правильних відповідей: до кожного завдання є кілька варіантів відповідей, з яких частина правильні;
завдання на встановлення відповідності: у завданнях запропоновано встановити логічні пари відповідно до умови (ключові слова до текстів, заголовки до текстів / частин текстів із наведених варіантів, запитання до відповідей тощо);
завдання на заповнення пропусків у словах, які передбачають вписування пропущених літер;
завдання на заповнення пропусків у тексті: у завданнях запропоновано доповнити абзаци / речення в тексті частинами речень, словосполученнями / словами із наведених варіантів;
завдання з альтернативними відповідями: у завданнях треба визначити правильність / неправильність тверджень відповідно до змісту прочитаного;
завдання відкритого типу: такі завдання передбачають створення висловлення в письмовій (написання тексту на визначену тему) та в усній (монологічне висловлювання) формах відповідно до запропонованої комунікативної ситуації.
4. Іспит для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, складається з письмової та усної частин.
Письмова частина передбачає виконання тестових завдань та завдань відкритого типу, які перевіряють вміння дотримуватися мовних норм, здатність розуміти прочитане та/або почуте і писати текст на визначену тему відповідно до запропонованої комунікативної ситуації.
Перевірка та оцінювання виконаних тестових завдань письмової частини іспиту здійснюється автоматично, за результатами чого в інформаційно-комунікаційній системі «Іспитова система для визначення рівня володіння державною мовою» (далі - ІКС «Іспитова система») формується електронний протокол перевірки.
Перелік інформації, що міститься в електронному протоколі перевірки, та форму протоколу затверджує Національна комісія зі стандартів державної мови.
Перевірку та оцінювання завдання відкритого типу письмової частини іспиту (написаного тексту на визначену тему) кожного претендента незалежно здійснюють два екзаменатори, які входять до складу іспитової комісії.
Склад іспитової комісії формує ІКС «Іспитова система» шляхом випадкового вибору двох осіб із переліку екзаменаторів Національної комісії зі стандартів державної мови, затвердженого рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 28 липня 2021 року № 53.
За результатами перевірки та оцінювання завдання відкритого типу письмової частини іспиту (написаного тексту на визначену тему) претендента екзаменатор (член іспитової комісії) вносить інформацію до електронного протоколу перевірки, яку засвідчує власним кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Перелік інформації, що міститься в електронному протоколі перевірки, та форму протоколу затверджує Національна комісія зі стандартів державної мови.
На підставі узагальнення інформації з результатами перевірки та оцінювання завдання відкритого типу письмової частини іспиту (написаного тексту на визначену тему) претендента, що міститься в електронних протоколах перевірки, засвідчених власними кваліфікованими електронними підписами екзаменаторів (членів іспитової комісії), ІКС «Іспитова система» формує електронний протокол перевірки завдання відкритого типу письмової частини іспиту претендента із середнім значенням отриманих результатів.
Усна частина іспиту (монологічне висловлювання) перевіряє вміння добирати мовні засоби відповідно до мети і завдань спілкування, формувати висловлювання та реалізовувати комунікативні наміри.
Перевірку та оцінювання усної частини іспиту (монологічного висловлювання) кожного претендента незалежно здійснюють два екзаменатори, які входять до складу іспитової комісії.
Склад іспитової комісії формує ІКС «Іспитова система» шляхом випадкового вибору двох осіб із переліку екзаменаторів Національної комісії зі стандартів державної мови, затвердженого рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 28 липня 2021 року № 53.
За результатами перевірки та оцінювання усної частини іспиту (монологічного висловлювання) претендента екзаменатор (член іспитової комісії) вносить інформацію до електронного протоколу перевірки, яку засвідчує власним кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Перелік інформації, що міститься в електронному протоколі перевірки, та форму протоколу затверджує Національна комісія зі стандартів державної мови.
На підставі узагальнення інформації з результатами перевірки та оцінювання усної частини іспиту (монологічного висловлювання) претендента, що міститься в електронних протоколах перевірки, засвідчених власними кваліфікованими електронними підписами екзаменаторів (членів іспитової комісії), ІКС «Іспитова система» формує електронний протокол перевірки усної частини іспиту (монологічного висловлювання) претендента із середнім значенням отриманих результатів.
На підставі узагальнення інформації з результатами перевірки та оцінювання письмової (тестових завдань та завдань відкритого типу) й усної (монологічного висловлювання) частин іспиту відповідальна особа вносить інформацію до підсумкового електронного протоколу перевірки, яку засвідчує власним кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Перелік інформації, що міститься в підсумковому електронному протоколі перевірки, та форму протоколу затверджує Національна комісія зі стандартів державної мови.
За одну годину роботи кожен екзаменатор (член іспитової комісії) проводить перевірку та оцінювання шести завдань усної частини іспиту (монологічного висловлювання) або чотирьох завдань відкритого типу (написаного тексту на визначену тему) письмової частини іспиту.
5. Іспит для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, складається з письмової («Слухання», «Читання», «Письмо») та усної («Говоріння») частин.
«Слухання» перевіряє вміння розуміти основний зміст і вибрати необхідну інформацію з почутого.
«Читання» перевіряє вміння виокремлювати ключову інформацію, узагальнювати зміст прочитаного, робити висновки, а також розрізняти значення лексичних одиниць у текстах та правильно використовувати форми слів.
«Письмо» перевіряє вміння спілкуватися у письмовій формі відповідно до комунікативної ситуації.
«Говоріння» перевіряє вміння добирати мовні засоби відповідно до мети і завдань спілкування, формувати висловлювання та реалізовувати різні комунікативні наміри.
Письмова частина іспиту передбачає виконання тестових завдань («Слухання», «Читання») та завдань відкритого типу (написання текстів на визначену тему) («Письмо»).
Перевірка та оцінювання виконаних кожним із претендентів тестових завдань письмової частини іспиту («Слухання», «Читання») здійснюється автоматично, за результатами чого в ІКС «Іспитова система» формуються електронні протоколи перевірки.
Перелік інформації, що міститься в електронних протоколах перевірки, та форму протоколів затверджує Національна комісія зі стандартів державної мови.
Перевірку та оцінювання завдань відкритого типу (написання текстів на визначені теми) письмової частини іспиту здійснюють два екзаменатори (члени іспитової комісії), яких шляхом випадкового вибору обирає ІКС «Іспитова система» із переліку екзаменаторів Національної комісії зі стандартів державної мови, затвердженого рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 28 липня 2021 року № 53. Кожен з екзаменаторів (член іспитової комісії) здійснює перевірку та оцінювання одного з написаних текстів одного із претендентів.
За одну годину роботи кожен екзаменатор (член іспитової комісії) проводить перевірку та оцінювання чотирьох окремих написаних текстів.
За результатами перевірки та оцінювання одного завдання відкритого типу (написаного тексту на визначену тему) письмової частини іспиту претендента екзаменатор (член іспитової комісії) вносить інформацію до електронного протоколу перевірки, який засвідчує власним кваліфікованим електронним підписом відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Перелік інформації, що міститься в електронному протоколі перевірки, та форму протоколу затверджує Національна комісія зі стандартів державної мови.
На підставі узагальнення інформації з результатами перевірки та оцінювання завдань відкритого типу (написаних текстів на визначені теми) письмової частини іспиту претендента, що міститься в електронних протоколах перевірки, засвідчених власними кваліфікованими електронними підписами екзаменаторів (членів іспитової комісії), ІКС «Іспитова система» формує підсумковий електронний протокол перевірки завдань відкритого типу письмової частини іспиту претендента із узагальненим значенням отриманих результатів.
Усна частина іспиту («Говоріння») передбачає виконання трьох завдань відкритого типу (монологічне висловлювання, опис побаченого, відповіді на запитання).
Перевірку та оцінювання виконаних завдань відкритого типу усної частини іспиту одного претендента здійснює три екзаменатори (члени іспитової комісії), яких шляхом випадкового вибору обирає ІКС «Іспитова система» із переліку екзаменаторів Національної комісії зі стандартів державної мови, затвердженого рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 28 липня 2021 року № 53. Кожен з екзаменаторів (член іспитової комісії) здійснює перевірку та оцінювання одного із завдань одного претендента.
За одну годину роботи кожен екзаменатор (член іспитової комісії) проводить перевірку та оцінювання шести завдань відкритого типу усної частини іспиту.
За результатами перевірки та оцінювання завдання відкритого типу усної частини іспиту претендента екзаменатор (член іспитової комісії) вносить інформацію до електронного протоколу перевірки, який засвідчує власним кваліфікованим електронним підписом відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Перелік інформації, що міститься в електронних протоколах перевірки, та форму протоколу затверджує Національна комісія зі стандартів державної мови.
На підставі узагальнення інформації з результатами перевірки та оцінювання завдань відкритого типу усної частини іспиту («Говоріння») претендента, що міститься в електронних протоколах перевірки, засвідчених власними кваліфікованими електронними підписами екзаменаторів (членів іспитової комісії), ІКС «Іспитова система» формує підсумковий електронний протокол перевірки завдань відкритого типу усної частини іспиту претендента із узагальненим значенням отриманих результатів.
На підставі узагальнення інформації з результатами перевірки та оцінювання письмової (тестових завдань та завдань відкритого типу) й усної (монологічного висловлювання, опису побаченого, відповідей на запитання) частин іспиту відповідальна особа вносить інформацію до підсумкового електронного протоколу перевірки, яку засвідчує власним кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Перелік інформації, що міститься в підсумковому електронному протоколі перевірки, та форму протоколу затверджує Національна комісія зі стандартів державної мови.
III. Вимоги до процедури визначення рівня володіння державною мовою
1. Організаційні заходи з підготовки проведення визначення рівня володіння державною мовою передбачають:
затвердження завдань для іспиту;
визначення критеріїв оцінювання результатів іспиту;
формування переліку уповноважених установ, інструкторів, екзаменаторів;
встановлення графіка проведення іспиту.
2. Процедура визначення рівня володіння державною мовою складається з таких етапів:
1) реєстрація і подання заяви на іспит (далі - заява);
3) встановлення результатів складення іспиту та визначення рівня володіння державною мовою;
4) інформування про результати складення іспиту, визначення рівня володіння державною мовою й отримання державного сертифіката.
3. Реєстрація і подання заяви на іспит відбувається шляхом заповнення відповідної форми в електронному кабінеті претендента.
Особа може подати заяву про неможливість брати участь в іспиті з підстав, зазначених у пункті 4 цього розділу, шляхом заповнення відповідної форми в електронному кабінеті претендента.
4. Повторно зареєструватися на іспит до закінчення терміну чотири місяці можуть особи, які:
1) складали іспит, але стосовно них було допущене порушення процедури проведення іспиту, яке вплинуло на об’єктивність встановлення його результатів;
2) не змогли скласти іспит через причини, які не залежали від їхніх дій та волі та на які вони не могли вплинути, зокрема:
хвороба в день проведення іспиту;
стихійне лихо, зокрема, пожежа, повінь, землетрус, військові дії або суспільні збурення, техногенна катастрофа, інші форс-мажорні обставини в день або переддень іспиту;
викрадення одного з документів, необхідних для допуску до іспитової аудиторії, що трапилося до проведення іспиту, але не раніше ніж за п’ять календарних днів;
смерть рідних по крові або по шлюбу, яка сталася до проведення іспиту, але не раніше ніж за сім календарних днів;
3) складали іспит, але не змогли завершити виконання завдань у зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я або виникненням інших обставин в уповноваженій установі, що підтверджено документально;
4) під час реєстрації і подання заяви обрали не той іспит.
5. Претендент повинен прибути для участі в іспиті у день, час та місце, вказані в заяві, і мати при собі документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків), або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою), та засоби кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Інформація про прізвище, власне ім’я, ім’я по батькові (за наявності) особи, яку містять засоби кваліфікованого електронного підпису, повинна відповідати тій, що є в чинному документі, що посвідчує особу (відповідно до статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»).
До іспиту на рівень володіння державною мовою допускають осіб, присутність яких зафіксована перед початком такого іспиту відповідно до списку осіб, які подали заяви.
Перед початком іспиту на рівень володіння державною мовою претендентів ознайомлюють із процедурою його проведення.
Кожний претендент виконує іспитову роботу з використанням засобів ІКС «Іспитова система» у формі анонімного комп’ютерного онлайн-іспиту.
Іспитова робота підлягає шифруванню.
6. Під час виконання тестових завдань претендент позначає відповіді, які, на його думку, є правильними.
7. Тривалість іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, не може перевищувати 60 хвилин, із яких 30 хвилин передбачено для виконання тестових завдань письмової частини, 20 хвилин - для виконання завдання відкритого типу письмової частини та 10 хвилин - для виконання завдання усної частини.
Тривалість іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, не може перевищувати 150 хвилин, із яких:
75 хвилин передбачено для виконання тестових завдань письмової частини: «Слухання» (15 хвилин), «Читання» (60 хвилин);
40 хвилин передбачено для виконання завдань відкритого типу письмової частини: «Письмо», з яких 15 хв. на створення короткого повідомлення з опертям на умову; 25 хв. на створення докладного тексту за обраною темою;
35 хвилин - для виконання завдань відкритого типу усної частини: «Говоріння», з яких 10 хв. - на опис побаченого, 10 хв. - на відповіді на запитання, 15 хв. - на монологічне висловлювання).
8. Претендент має право відмовитися від виконання завдань будь-якої із частин іспиту в будь-який час. Для цього у відповідному службовому полі особистого кабінету претендента передбачено пункт меню «Відмовитися від іспитування».
9. Інформацію про відмову претендента від виконання завдань письмової та/або усної частин іспиту інструктор повідомляє відповідальній особі, яка супроводжує перебіг іспиту, або інформує Національну комісію зі стандартів державної мови через офіційні канали зв’язку в той самий день або не пізніше наступного дня, коли була зафіксована відмова.
10. Претендента, який відмовився виконувати завдання письмової та/або усної частин, визнають таким, що не пройшов процедури визначення рівня володіння державною мовою, а виконані завдання не оцінюють.
11. Претендент переходить до усної частини іспиту на визначення рівня володіння державною мовою лише після завершення виконання завдань письмового блоку або закінчення часу, відведеного для них.
12. Претендент отримує державний сертифікат в електронній формі за умови, якщо за результатами складення іспиту на рівень володіння державною мовою він підтвердив володіння державною мовою на одному з рівнів, визначених Національною комісією зі стандартів державної мови.
13. Під час іспиту за дотриманням процедури його проведення стежить інструктор із розрахунку один інструктор не менш як для одного претендента і не більш як для п’яти претендентів упродовж однієї іспитової сесії.
Тридцять хвилин часу тривалості роботи інструктора, встановленого пунктом 8 Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 409, виділяється для підготовки аудиторії й налаштування технічного обладнання, а також для проведення інструктажу для претендентів та для організації їхньої роботи.
1. Оцінювання завдань письмової та усної частин іспиту здійснюють за єдиними критеріями відповідно до таких принципів:
завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюють у 0 балів або 1 бал: 0 балів - неправильна відповідь / відповідь не надано / вказано більше однієї відповіді; 1 бал - правильна відповідь;
завдання з вибором кількох правильних відповідей оцінюють в 1 бал за кожну правильну відповідь, 0 балів - усі відповіді неправильні / відповідь не надано;
завдання на встановлення відповідності оцінюють в 1 бал - за кожну правильно встановлену відповідність; 0 балів - за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності або відповіді на завдання не надано;
завдання на заповнення пропусків оцінюють у 0 балів або 1 бал: 0 балів - неправильна відповідь / відповідь не надано / вказано більше однієї відповіді; 1 бал - правильна відповідь;
завдання відкритого типу в письмовій формі іспиту на визначення рівня володіння державною мовою (для виконання службових обов’язків) оцінюють від 0 до 37 балів за такими критеріями:
повнота розуміння аудіотексту і відтворення почутого на письмі - від 0 до 8 балів;
вияв свого ставлення до теми висловлювання і наведення прикладів із власного досвіду - від 0 до 4 балів;
якщо за вказаними вище критеріями виставлено 0 балів, подальша перевірка роботи й виставлення балів не відбувається;
наявність висновків - від 0 до 2 балів;
послідовність викладу - від 0 до 3 балів;
словниковий запас - від 0 до 4 балів;
різноманітність вживаних синтаксичних структур - від 0 до 2 балів;
дотримання синтаксичних норм - від 0 до 2 балів;
лексична правильність - від 0 до 2 балів;
орфографічна правильність - від 0 до 3 балів;
пунктуаційна правильність - від 0 до 2 балів;
правильність уживання форм - від 0 до 3 балів;
завдання відкритого типу в усній формі (монолог) для іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, оцінюють від 0 до 18 балів за такими критеріями:
розкриття теми відповідно до комунікативного завдання, обсяг мовлення - від 0 до 4 балів;
вираження власної думки щодо теми монологу - від 0 до 1 бала;
послідовність викладу - від 0 до 2 балів;
словниковий запас - від 0 до 3 балів;
вимова і темп мовлення, нормативне наголошування загальновживаних слів - від 0 до 2 балів;
синтаксична вправність - від 0 до 3 балів;
правильність уживання форм - від 0 до 2 балів;
самовираження - від 0 до 1 бала;
завдання з відкритого типу в письмовій формі на створення короткого повідомлення з опертям на умову (іспит для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою) оцінюють від 0 до 10 балів за такими критеріями:
змістове наповнення - від 0 до 4 балів;
відповідність формі - 0 до 1 бала;
обсяг тексту - від 0 до 1 бала;
завдання відкритого типу в письмовій формі на створення докладного тексту за темою (іспит для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою) оцінюють від 0 до 23 балів за такими критеріями:
змістове наповнення - від 0 до 5 балів;
відповідність формі - від 0 до 1 бала;
відповідність умові завдання - від 0 до 2 балів;
логічність і зв’язність викладу - від 0 до 6 балів;
нормативність - від 0 до 6 балів;
багатство мовних засобів - від 0 до 2 балів;
завдання відкритого типу в усній формі на опис побаченого (іспит для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою) оцінюють від 0 до 14 балів за такими критеріями:
мовна компетентність (нормативність, багатство мовних засобів) - від 0 до 4 балів;
завдання відкритого типу в усній формі (монолог) (іспит для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою) оцінюють від 0 до 10 балів за такими критеріями:
мовна компетентність (нормативність, багатство мовних засобів) - від 0 до 4 балів.
завдання відкритого типу в усній формі (відповіді на запитання / діалог) (іспит для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою) оцінюють від 0 до 14 балів за такими критеріями:
зміст, реалізація комунікативного наміру - від 0 до 4 балів;
точність відповідей відповідно до комунікативної ролі, самовираження - від 0 до 3 балів;
повнота відповідей на запитання - від 0 до 5 балів;
мовна нормативність - від 0 до 1 бала;
лексичний і граматичний діапазон - від 0 до 1 бала.
2. Кількість балів за тестові завдання письмової частини іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, встановлюється автоматично. Бали за виконання завдань відкритого типу письмової та усної частин вносять екзаменатори до електронного протоколу перевірки.
Кількість балів за тестові завдання іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, встановлюється автоматично. Бали за виконання завдань відкритого типу частин «Письмо» та «Говоріння» іспиту для набуття громадянства України вносять екзаменатори до електронного протоколу перевірки.
3. Результат іспиту на рівень володіння державною мовою встановлюється на підставі підрахунку балів за письмову та усну частини іспиту та перетворення їх у відсотки від 0 % до 100 %.
4. Усі чотири частини іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, рівноважні, результат за кожну становить максимум 25 % від загальної оцінки.
5. Особи, яка має намір набути громадянство України, іноземці та особи без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, отримують державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (серія УМІ), якщо за результатами складення іспиту на цей рівень вони набрали від 70 % до 100 % від максимально можливого результату.
6. Результат іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, встановлюють у такому співвідношенні: результат за тестові завдання письмової частини становить 40 % у загальному результаті, результат за завдання відкритого типу письмової частини становить 30 % у загальному результаті, результат за усну частину становить 30 % у загальному результаті.
7. Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат початкового рівня першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 30 % до 39 % від максимально можливого результату.
8. Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат початкового рівня другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 40 % до 49 % від максимально можливого результату.
9. Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 50 % до 59 % від максимально можливого результату.
10. Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат середнього рівня другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 60 % до 69 % від максимально можливого результату.
11. Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат рівня вільного володіння першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 70 % до 89 % від максимально можливого результату.
12. Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат рівня вільного володіння другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 90 % до 100 % від максимально можливого результату.
13. Якщо особи, які мають намір набути громадянство України, іноземці та особи без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, за результатами складання іспиту на середній рівень першого ступеня набрали від 0 % до 69 % від максимально можливого результату, то Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про відмову у видачі їм державного сертифіката (серія УМІ).
14. Якщо особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 0 % до 29 % від максимально можливого результату, то Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про відмову у видачі їй державного сертифіката (серія УМД).